Я закохався в дівчину. Її звали Руслана. Ми почали зустрічатися і я був впевнений, що вона мене кохає так само сильно, як і я її. Одного дня я вирішив, що хочу з нею одружитися. От тільки халепа – у мене зовсім не було грошей, а пропозицію роблять з каблучкою ж.
Влаштувався я на підробітки. Працював дуже важко в фізичному плані. Навіть потягнув собі спину, бо відчував сильний біль. Але ж це не назавжди. Основне назбирати грошей на найкрасивішу каблучку для коханої.
У день пропозиції я був розчарований. Мене наче з тонною бруду змішали і розтерли. Не очікував я такої ганьби.
Прийшов я до Руслани додому, заодно з її батьками познайомитися. Одягнувся параднно, купив букет троянд, каблучку, цукерки та шампанське. Увійшов до них і сказав:
– Кохана, ти вийдеш за мене?
батьки Руслани стояли і не могли збагнути хто я такий і звідки появився на їхньому порозі. Мабуть, дочка їм про мене і не розповідала. Руслана ж почала реготати і сказала:
– Я? За тебе? Та ніколи в житті! Подивись на себе – ти бідося. А це що за кусок заліза? Хм. Навіть на діамант найменший грошей не мав. Не позорся тут і йди додому. Так, нам було добре, але це не більше, ніж тимчасове захоплення. Сам мав би розуміти.
Я залишив це все, що купив у Руслани і вийшов. Я все йшов і йшов. Пройшов пішки десь дванадцять кілометрів, коли нарешті охолов. Це ж яке приниження я пережив. Навіть не очікував.
Кілька днів я просто не вставав з ліжка, а потім вирішив, що доведу і Руслані і всьому світу, що ніяка я не бідося. Руслана ще не розуміє, що втратила.
Я зібрав всю волю в кулак, взяв ті гроші, які ще мав відкладені і придбав собі курс в інтернеті. Вчився я довго і цілі дні. Лиш би дізнатися якомога більше. Вже за півроку я отримав і сертифікат і першу роботу знайшов. Я став айтішником.
Так по трохи і почався мій ріст в компанії. Заробітня плата була висока. Я навіть думаю, що у нашому селі ніхто стільки не заробляє. Та я майже і не витрачав ці кошти. Я ж цілилими днями був вдома, бо працював і нікуди не ходив.
Вже за два роки я вирішив, що потрібно витрачати гроші. Зробив капітальний ремонт будинку, у якому жив з мамою і добудував другий поверх. Ми зробили дорогий ремонт, закупили повністю нові меблі і техніку. Наш дім став наче палац. Потім я пішов навчатися водінню і придбав ще й автомобіль.
Слухи по селу розходяться швидко. То ж і Руслана довідалася, що я вже далеко не бідося. Вона навіть мені зателефонувала. Розповіла про те, яка була не права і не знає, що на неї тоді найшло. Наче любить мене сильно.
Я ж їй відповів її словами, що вона бідося і таку як вона я й даром не хочу. Сподіваюся, що до неї дійде, що бідося вона в духовному стані і її душа ница.