Розповіді Серця -

Сваха розчарувалася в мені, як у матері. Все через те, що не хочу вмовити сина помиритися з її донькою. Але він щасливий і без неї, то навіщо мені втручатися

Мій син вже давно живе в місті. Ще після того, як поїхав навчатися в училище, а тоді вступив до університету, тоді знайшов роботу. І до тридцяти років він уже зміг навіть придбати свою квартиру.

Через чоловікове почуття гумору, дитина плаче, я сварюся, а чоловікові весело. Я дуже хвилююсь за психіку своєї дитини

Кажуть, що добре коли чоловік з хорошим почуттям гумору. Я так теж колись вважала, але як виявилося, що то не хороше почуття гумору було в моєму чоловікові, а просто він застряг десь в підлітковому віці

Однокласник, залицяння якого я ніколи не приймала, вчинив дуже підло. Через нього я втратила сім’ю

Я допустилася помилки, за яку тепер розплачуюсь. Я досі дуже кохаю свого чоловіка, не дивлячись на те, що ми вже рік не проживаємо разом. Одружувались ми з великого кохання, наша сім’

Після пригоди, що я пережила в сімнадцять, я не купую квиток у купе, донці також не дозволяю

В мене підростає донька, їй вже сімнадцять років. Вона вступила до університету в іншому місті. Їй зручніше між містами їздити потягом. Вона завжди в мене запитувалась, чому я не дозволяю їх їхати в купе, а лише плацкартом.

Свекруха сказала, що я маю казати дякую, що віддали мені бабину хату, і раз в рік, на три дні прийняти всіх родичів для мене це неважко.

Коли моєму чоловікові в спадок дістався будинок бабусі, я трохи зраділа, адже ми до цього жили на орендованій квартирі і це було трошки незручно. Хоча із цієї частини міста, де приватні будинки, до роботи

Сваха розчарувалася в мені, як у матері. Все через те, що не хочу вмовити сина помиритися з її донькою. Але він щасливий і без неї, то навіщо мені втручатися

Через чоловікове почуття гумору, дитина плаче, я сварюся, а чоловікові весело. Я дуже хвилююсь за психіку своєї дитини

Однокласник, залицяння якого я ніколи не приймала, вчинив дуже підло. Через нього я втратила сім’ю

Після пригоди, що я пережила в сімнадцять, я не купую квиток у купе, донці також не дозволяю

Свекруха сказала, що я маю казати дякую, що віддали мені бабину хату, і раз в рік, на три дні прийняти всіх родичів для мене це неважко.

В ту мить у мене перед очима пробігло все моє життя. Думками я готувалася до того, що поїду у поліцію.

92

Я йому сказала, що проєкт над нашими стосунками закінчено, і він може знайти для свого проєкту когось столичного. Я не знаю чи він зрозуміє, чи ні, але ні бачитись, ні спілкуватися з ним я не можу більше.

156

Через те, що племінниця так п _iдло вчинила з моєю донькою, я щодня бaжaю їй л _иxoї долі

391

П’ятнадцять років терпіла жарти свекрухи, та терпець вірвався. Чоловік їм показав на двері

1.8к.

Чотири роки зустрічалася з ним, та випадково почула, що як дружину він мене не розглядає, сказав, що я абсолютно не підходжу для нього, по його стандартах краси.

665

Я сама виховала свою зрадницю, вона розбила мою сім’ю.

184

“Любі гості, дякуємо, що прийти, але ви нас зрозумійте, в нас маленькі дітки. В нас режим, нам час їх купати та вложити спати.” Ми з чоловіком були шоковані, як так можна, вони ж практично виставили наших гостей

284

За вісімнадцять років не знайшов сили пробачити матір, навряд чи таке можна пробачити.

78

Якось я повернувся з роботи, а дружина просто лежала на ліжку. В хаті безлад, їсти нічого немає. Вона сказала, що дуже стомлена, день був поганий.

107

Я сказала сину, що, мабуть, його в _iдьма забагато на себе взяла, якщо хоче мною керувати. Сказала, що вона ніхто і діти її мені ніхто

577

Заходимо та бачимо – Соня стоїть та заглядає у замкову щілину дверей і так змовницьки до нас підморгує оком. Ми її запитуємо, що сталось, а вона каже: “Тихо, там Сергій свариться з Ніколь”. Ми оніміли з якою ще Ніколь?

177

Лише свекри залишили нам квартиру, моя мама одразу вирішила до нас переїхати, довелось чоловікові показати їй де вихід

450