Хватило ж мані розуму сказати своєму хлопцеві, що я мимоволі почала закохуватися у його друга. Я очікувала від нього криків, скандалів, сварки. Але він спокійно відреагував. Та навіть більше. Вже на наступний день його друг почав з мене жартувати. Хлопець все йому розповів. Я розумію, що в мене це тимчасова закоханість. Я не перестаю любити свого хлопця. Ми разом вже чотири роки. Але така їхня реакція мене геть здивувала.
А далі почалося навіть більше. Вони почали робити мені вульгарні натяки. Навіть соромно про таке писати. Я відбивалася від них жартами. Сказала, що не прихильниця шведської родини. Але зараз я вже навіть перестала розуміти чи вони жартують. Це стало так нав’язливо, що мені вже здається, що вони говорять це все цілком серйозно.
А кілька днів тому хлопець сказав, що на вихідних ми поїдемо до його друга на дачу. Там вони хочуть розтопити баню. Він сказав бери з собою купальник, а потім підморгнувши додав, що можна й не брати, адже там будемо тільки ми втрьох. Жарти жартами, але мені більше не хочеться їхати з ними. Все це виглядає якось дивно. Й для чого я тільки все розповіла хлопцеві.