Розповім вам про сімейну таємницю, яку я дізналася у вісімнадцять років. Саме у такому віці я почула, що мій батько їде провести в останню путь свою матір, тобто мою бабусю. Але я до того моменту вважала, що у мене є лише одна бабуся, мамина мама. Ніде в домі не було її світлин, ніколи в розповідях її не згадували. Я знала, що тато сирота.
Почала допитувати маму, що це все означає і мама розповіла мені. Виявляється, що вісімнадцять років тому мої батьки жили у зовсім іншому місті, за сотні кілометрів. Тоді вони були зовсім молодими й закоханими. І коли вони дізналися, що стануть батьками, то дуже були раді. Їхні батьки також раділи звістці, а батькова мама навіть порадила до якого спеціаліста йти на облік.
Та спеціаліст порадив мамі перервати вагітність, адже був упевнений, що дитина родиться з вадами. Для моїх батьків це було важким випробуванням, вони не хотіли цього чути. А батькова матір приходила до моєї мами тоді та говорила, що вона і себе, і батька закує в окови догляду за “дитиною-овочем”, що собі життя псує і чоловіка занапастить.
Та коли про це дізналася мамина тітка то покликала до себе в столицю, щоб пройти краще обстеження. І виявляється, що все гаразд, що ніяких показань до переривання не було. А от в аналізах виявили якісь речовини, виявилося, що мама вживала якісь вітаміни для вагітних, а принесла їх батькова матір. Та це були не вітаміни, а навпаки шкідливі для її організму таблетки.
Коли ж батько захотів почути пояснення, то його матір сказала, що їй ні невістка, ні її дитина непотрібні. Що вона йому кращу партію знайшла. І він має вибрати між мамою та дружиною. І батько вибрав мене і маму. Адже не міг пробачити матері за те, що вона була готова позбавити життя його дитину.
Саме тому вони прийняли рішення переїхати в інший кінець країни, щоб не бачитись. І протягом всього життя мої батьки не змогли їй пробачити. І я їм вдячна, що вони зберегли моє життя.