Цього року у нас було тридцять років з дня закінчення школи, наша активна однокласниця нарешті змогла зібрати весь клас. Хоча, майже, весь, адже на жаль декого вже немає вже. Коли їхала туди, адже дуже хотіла зустріти всіх однокласників. Але не дуже там хотілося побачити Ігоря, своє перше кохання, свого однокласника з яким я з першого по одинадцятий клас сиділа за однією партою.
І ось ця зустріч, всі зустрілись. І був там Ігор посивілий, постарілий чоловік, не дивлячись на те, що у деякі виглядали доволі моложаво. Мені було цікаво як склалася його доля, та не наважилася питатися прямо. І тоді я вирішила розпитати, як склалась його доля не в нього, а в однієї зі своїх однокласниць, яка так і залишилась проживати в нашому невеличкому містечку, ще й по сусідству з Ігорем.
І ось вона мені розповіла, що після того, як його матір не дозволила нам зустрічатись, він ще довго був сам. Я дуже добре пам’ятаю той день, коли вона прийшла до моєї мами та вчинила скандал, кричала, що я у свої сімнадцять, майбутня жінка легкої поведінки, хочу звабити її хлопчика і цим самим зруйнувати його майбутнє. Він тоді не заступивсь ніяк за мене, ми з ним розлучились. Я поїхала до столиці навчатися і через рік не стало моєї мами, а вона була єдиною в цьому місці до кого я хотіла повертатись, тому ці тридцять років я не приїжджала сюди і не знала, як склалася його доля.
А виявляється, що він закінчивши навчання почав зустрічатися зі своєю одногрупницею. Але мама не дозволила йому з нею одружитися через те, що вона була бідна і з багатодітної родини. А мама йому хотіла багату наречену. Тоді у тридцять років, він знову зустрів жінку, яка була старшою від нього на два роки та мала вже двоє дітей від попереднього шлюбу. І знову ж таки, йому матір не дозволила одружитись, сказала, що він ще молодий хлопець, зможе зустріти свою однолітку, а вона народить йому дітей. До сорока двох років Ігор не зав’язував стосунків, а тоді вже він почав зустрічатися зі своєю колегою, якій на той час виповнилося лише двадцять. І знову ж таки, його матір не одобрила той вчинок, вона не прийняла молоду невістку і не дозволила Ігорю одружуватись, сказала, що цій молодій вертихвістці лише потрібна його квартира.
І ось зараз, я дивлюсь на сорокасемирічного одинокого чоловіка і розумію, що його життя зруйнувала його мама. Я зараз заміжня за прекрасним чоловіком, якого кохаю я і який кохай мене. У нас троє прекрасних діток. І я розумію, що якби тоді ми ризикнули і пішли проти волі його матері, то щастя б в нас не було. Матері, відпускайте вчасно своїх діток, щоб вони ось так не сивіли у свої сорок сім років, доглядаючи вас немічних.