Хочу з вами поділити своєю особистою історією, чому важливо жити для себе. Коли мені було двадцять років, я зустріла свого єдиного чоловіка, закохалась, як називається по вуха. Рік зустрічались, а тоді він запропонував вийти за нього заміж. Через рік у нас народився син, а ще через рік донька. Та коли ми відсвяткували десяту річницю нашого шлюбу, чоловік вирішив піти з сім’ї. Сказав, що знайшов іншу, я дуже важко тоді пережила цю зраду і вирішила, що більше жоден чоловік не буде присутнім у моєму житті.
Я повністю себе присвятила дітям, вони підростали, і з часом моє мислення змінилося. Я вже і була б готувалася йти заміж, адже в сорок років я зустріла ще чоловіка, який був дійсно в мені зацікавлений і якому я подобалась. Він подобався мені також. Але мої діти були проти, адже вони прекрасно пам’ятали свого батька і вони ще чекали, що він повернеться.
Тоді остаточно я перестала шукати собі пару. Та й деякі подруги, які жили так же як і я, говорили, що ніхто мені не потрібен, що в мене є діти, це є найцінніше й найдорожче, що в мене є, що, мовляв, чоловіки приходять і йдуть, а діти залишаються. І ви знаєте я прислухалась до тої думки, діти виросли в нас дійсно прекрасне було взаєморозуміння, ми дійсно розуміємо один одного з півслова.
Але буквально рік тому все змінилося, коли мої діти мали приїхати на канікули, адже вони обоє в мене студенти, обоє поїхали до великого міста. Так от вони мені сказали, що вони не можуть приїхати, адже вони з друзями їдуть відпочивати. А тоді коли повернулися з відпочинку в кінці літа, вони приїхали не самі. Донька привезла свого нареченого, а син наречену. Я була дуже здивована, адже вони ніколи не говорили мені про те, що уже мають пари. От тоді я зрозуміла, що я навіть не помітила коли у моїх дітей почали з’являтися від мене секрети.
І ось весь цей рік, я живу практично сама. Я мало що знаю про своїх дітей, так звичайно вони телефонують, дізнатися, як у мене справи, вони трішки діляться своїми, але я зараз розумію, що вони вже дорослі, в них своє самостійне життя і я не маю права в нього втручатися без дозволу.
Я сама! Я розумію, що навряд чи зможу вже побудувати з кимось сім’ю. Все, що в мене є – це моєї подруги, мої колеги та неймовірна кількість кімнатних квітів, я їх люблю і за ними я можу доглядати, віддавати у свою любов. Тому хочу сказати, що поки ви молоді, поки вам хочеться створити пару, не звертайте увагу на поради подруг, намагайтесь пояснити дітям, що це ваше життя і не давайте їм ним керувати ним. Тому, що діти виростуть, з часом створять свої сім’ї, а ви залишитесь одна.