Через свою закоханість та необізнаність, я ледь не стала однією з тих нещасних дружин, які потрапляють у сім’ю і стають поганою невісткою, для прекрасних свекрух. Але дякувати тому випадку, я вчасно дізналась, як насправді ставляться до мене родичі мого нареченого, й не зробила того рішучого кроку.
З Артемом я познайомилася давно, мабуть, років п’ять чи шість тому у суспільній компанії, зі вільними друзями. Спочатку ми просто дружили, а останніх два роки ми почали зустрічатися. Він дуже вихований, приємний, галантний хлопець. Справив на мене одразу враження і коли пів року тому він запропонував мені вийти за нього заміж, я погодилась.
Зі своєю родиною – мамою та сестрою, він мене познайомив. Вони були дещо перебірливо улесливими, занадто багато сюсюкались, було навіть якось неприємно, здавалося, що вони переграють ті сцени. Я запитала Артема чи сподобалася його мамі він сказав, що так, що все гаразд, щоб я не хвилювалась. І ось, до назначеної дати весілля, нам залишалось два місяці. У той день я знала, що Артем поїхав до мами з сестрою, щось їм потрібно було допомогти в квартирі, адже на цей час ми вже жили з ним разом.
Того ж вечора наречений зателефонував до мене, ми з ним поговорили і вже попрощалися. І, мабуть, він поставив телефон поряд і не подивись на те, що він не вимкнув слухавку. І ось тут, я почула голос майбутньої свекрухи, яка говорила про мене. Вона говорила про те, що я якась трішки дивакувата, що в мене не надто правильно сформовані погляди на життя і що наді мною ще працювати й працювати. А тоді я почула голос його сестри, яка сказала матері, що ну нічого вже поженяться та й займемося її вихованням. Якщо це було ще квіточками, то як ягідки я почула голос свого нареченого, який сказав, що саме головне, щоб мої батьки при даруванні квартири на весіллі, обов’язково його вписали, як співвласника. А далі йому вже неважливо, яка я і який в мене характер. Дійсно мої батьки мають ще одну двокімнатну квартиру, яку моя мама отримала в спадок від своєї матері. І вони говорили про те, що подарують мені її на весілля.
Я не скажу, що мені легко було розірвати ці відносини, я не скажу, що я просто так це все пережила. Але я змогла розірвати їх, я змогла піти від людини, яка бачила в мені лише матеріальну вигоду. Дуже важливо вчасно помітити, почути і дізнатись – хто ти для людини і навіщо вона обрала тебе для своїх стосунків.