Пишу сюди з надією почути пораду від тих, в кого такі ж відносини з матір’ю як і в мене. через це завжди бабуся з дідусем сварилися, адже дідусь говорив, що донька вже виросла, вже сама давно стала матір’ю, що досить її бавити. Та бабуся говорила, що донька це її єдина розрада та любов у житті, щоб не сталося мати завжди бігла до бабусі, чи то за порадою, чи то пожалітися.
Але ось уже п’ять років, як не стало нашої бабусі і функцію її мама переклала на мене. Тепер вона до мене телефонує на день по кілька раз і постійно я повинна її вислухати, дати пораду, підтримати та саме головне бути завжди на її боці. Попри те, що в мене є сім’я, в мене вже є дитина, я матері виділяю дуже багато часу. Мій чоловік іноді сердиться і говорить, що я живу більше з матір’ю. Я ж матері не можу пояснити те, що у мене є свої проблеми, які також потрібно вирішувати. Вона може зателефонувати навіть посеред ночі і сказати, що в неї високий тиск і, що я маю викликати і швидку і приїхати сама, бо вона переживає, що їй стане погано. При тому всьому, що вона проживає з моїм батьком.
Тато сердиться на неї і говорить, що вона маніпулює всіма. І це дійсно так, коли батько не так їй скаже, вона одразу телефонує до мене, плаче і говорить, що я повинна приїхати до них і сказати йому, що він не правий, що як він її образив, і що він має попросити вибачення. Раніше завжди це робила моя бабуся, завжди сварила свого зятя, говорила про те, що яка бідна нещасної донька і як їй не пощастило з чоловіком. Я ж так говорити не можу, адже батько у мене дійсно дуже хороша людина, а ще він дуже-дуже терплячий. Адже не кожен чоловік витримає таку поведінку дружини.
Якщо я щось роблю її, вона починає голосити, що потратила на мене свої молоді літа, що я невдячна. Коли я пояснюю, що це все маніпуляції, то вона на мене ображається, кидає слухавку. День чи два взагалі не бере від мене слухавки, а тоді починає обдзвонювати родичів та знайомих і розповідати про те як вона захворіла, яка вона бідна нещасна, що я геть їй не приділяю уваги. А вони відповідно телефонують мені й говорять, що з мамою так не можна.
А останній випадок стався тиждень тому. Моєму чоловіку видали дві путівки на роботі і ми вирішили з ним поїхати відпочити. Про це дізналась мама, вона сказала, що вона мене не пустить, адже вона дуже хвора людина, в неї остеохондроз і він не дає їй жити. При тому, що мамі лише п’ятдесят шість років і вона доволі таке здорова жінка. Я сказала, що все одно поїду відпочити. Доньку свою я залишаю з батьками чоловіка, адже точно знаю, що моя мама не згодиться доглядати онучку. І ми поїхали.
А тепер до мене телефонує сусідка і розповідає, що мама вже третій раз за день викликає швидку, бо в неї високий тиск, але коли приїжджає швидка то тиск виявляється нормальним. Мама просить сусідку аби та сказала мені, що мама при смерті, щоб я негайно приїхала. Скажіть, будь ласка, як навчитись не реагувати на маминій маніпуляції?