От мені цікаво, чому люди вважають, що якщо вони попросили вибачення, то щось цим змінили. Невже вони дійсно вважають, що одне сказане слово “вибач” щось змінить, на жаль це нічого не міняє.
Коли я у вісімнадцять років закохалася в Андрія, то здавалося, що у нас з ним буде прекрасне майбутнє, яке ми будуватимемо вдвох. Ми з ним зустрічалися протягом трьох років і здавалося, що уже ніхто і нічого нас не розлучить. Про те як виявилося, не всім було до вподоби те, що ми разом. Це стало проблемою для його матері, вона вважала, що я недостойна її сина.
Як виявилося, що всі ці три роки, вона просила його, аби він мене покинув. Та Андрій все одно був проти розриву стосунків, про це говорив матері. А вона всіляко йому доводила те, що я не гідна його партія, що йому потрібно іншу дівчину. І ви знаєте, його матері вдалося нас розлучити, буквально за кілька місяців до весілля.
Я була в магазині, коли до мене підійшов якийсь хлопець і обійняв, а інший сфотографував. Я не знала, що відбувається, це всього-на-всього зайняло одну хвилину, я була розгублена, а ці два хлопці вийшли. А вже наступного дня до мене зателефонувала Андрій, він дуже зі мною посварився, він почав говорити, що я водила його за носа, що я ним маніпулюю, що в мене є інший, а він мені потрібен заради коштів. Я не могла зрозуміти, що саме сталось, чому він так говорить, він абсолютно нічого не пояснив. Того ж дня коли ми посварилися, він зібрав свої речі і поїхав до іншого міста, мені ж нічого іншого не залишалось, я також поїхати з рідного містечка. А його матір розпускала чутки про мене між знайомими про те, що я зрадила її сина прямо перед весіллям.
А вже за місяць я дізналась про те, що Андрія не стало, він вкоротив собі віку. Для мене то був жахливий період мого життя. А вже від його родичів я дізналася, що того дня коли ми посварились, його матір показала йому фото, те, як мене обіймає якийсь хлопець в магазині, як виявилося це вона найняла тих двох хлопців, щоб зробити це провокаційне фото, для того, щоб розлучити нас. І їй це вдалось, він їй повірив, побачивши фото, але не витримав і пішов з цього життя.
Після того як ми провели його в останню путь, його матір плакала та просила побачення в нього і в мене, благала, щоб бодай я пробачила їй, адже сина на жаль вона втратила. Але, що мені її слова вибачень, чим мені вони допоможуть чи повернуть вони мені кохану людину, а їй єдиного сина? Звичайно, що ні. Її материнська любов чи то просто егоїзм зруйнували життя молодому хлопцю.
З того часу промайнуло уже три роки, я досі пам’ятаю і кохаю Андрія. Я кілька раз на рік приїжджаю провідати його могилу. І дуже часто бачу там його матір, вона страшенно постаріла, дуже змарніла, схудла. Вона практично щодня, цих три роки приходить до нього. І кожен раз, коли мене зустрічає, падає на коліна і просить пробачення, а я не хочу навіть з нею розмовляти. Адже її пробачення зруйнувало не лише моє майбутнє, а і життя її сина. На жаль слово “пробач” у цьому випадку ніяк не допоможе.