Один учитель дав кожному учневі повітряну кульку.
Кожен мав її надути, написати на ній своє ім’я та викинути кульку в коридор.
Потім учитель перемішав усі кульки.
Учні отримали 5 хвилин, щоб знайти свою.
Та попри гарячкові пошуки, ніхто не зміг відшукати власну кульку.
Тоді учитель наказав:
— Візьміть першу кульку, яку знайдете, і віддайте тій людині, чиє ім’я на ній написане.
За п’ять хвилин кожен тримав у руках саме свою кульку.
І тоді учитель промовив:
— Ці кульки схожі на щастя. Ми ніколи не знайдемо його, якщо будемо шукати лише для себе.
Але якщо подбаємо про щастя інших, неодмінно знайдемо й своє

