Я все життя дотримувалася думки, що не потрібно народжувати багато дітей, краще народити одну дитину і поставити її на ноги, дати старт у цьому важкому житті.
Коли у нас з чоловіком народився син Олег я одразу сказала, що це моя єдина й остання дитина. Більше народжувати я не буду. Хоча чоловік ще довгі роки хотів другу дитину.
Маю сказати, що син виріс дуже слухняним та розумним хлопчиком. Він був відмінником у школі, вступив на б’юджет у Виш. Займався у різних гуртках. Ми не могли натішитися ним. Поки Олег ріс та тішив нас, наш з чоловіком бізнес набирав обертів. Ми раділи, що син росте таким тямущим, буде кому залишити бізнес.
Та вже другий рік як я лише плачу. А чоловік взагалі почав хворіти через непорозуміння з сином. Річ у тому, що Олег ще з другого курсу зустрічався з дівчиною Олею. Ми з нею знайомі, вона хороша дитина, в неї хороші батьки. Чесно кажучи я вже готувалася до весілля.
Але того злощасниго дня Олег пішов на день народження до друга. А вже вранці ошелешив нас новиною, що він розлучився з Олею й одружується з Тетяною. Ми не знали хто та Тетяна і звідки. Та прийшов час і ми познайомилися, і з нею, і з її трьома дітьми.
Виявилося, що Тетяна старша від нашого Олега на десять років, у неї троє дітей і всі вони від різних батьків. Та саме головне, навіть неозброєним оком видно, що вона полюбляє випити.
Ми намагалися синові пояснити, що вона йому не пара, та він і слухати не хоче. Образився на нас і перейшов жити у квартиру, що йому дісталася від чоловікової матері.
Минуло вже два роки, він час від часу приходить до нас аби попросити грошей у борг. По ньому видно, що він почав зловживати чаркою. Я після його візитів по кілька днів не можу до тями прийти. Адже син заявив, що він не хоче з нами спілкуватися, бо ми не приймаємо його дружину і дітей.
І сьогодні я задумалася, що навіть втішити мене немає кому, бо ж син лише один. А якби ж я тоді послухалася чоловіка і ми народили ще сина чи донечку.