До мене на квартиру попросилася моя подруга зі своїм чоловіком. Річ в тому, що я у свої двадцять п’ять років досі проживаю з батьками, але вже є власницею квартири. Коли мені було вісімнадцять, батьки сказали, що мають деякі заощадження, що хочуть придбати мені квартиру. Я була здивована і рада водночас. Батьки взяли квартиру в кредит, зробили перший внесок і придбали мені доволі простору, двокімнатну квартиру. Це дуже недешево, ми живемо в великому місті, я пішла навчатись одразу на заочне, для того, щоб могти працювати і допомогти батькам виплатити цю квартиру. Спільними зусиллями ми змогли. Ще батьки допомогли зробити ремонт, закупити меблі.
Але я прийняла рішення, якщо я не заважаю своїм батькам, про що я їх запитала, то я не хочу переїжджати від них. Ми здали квартиру в оренду, ми маємо з цього гарний заробіток. В мене є хлопець, з яким я зустрічаюся, але про створення сім’ї, поки що мова не йде.
А моя подруга – це моя однокласниця Олеся, минулого року вийшла заміж за Єгора. Вони обоє з дуже забезпечених сімей, тому коли вони зустрічалися, Олеся знала, що в мене є квартира і говорила, що вона якраз закінчить навчання піде працювати. І сподівається, що батьки також їй допоможуть з придбанням житла. Олеся і Єгор обоє працювали на роботі і обоє планували що батьки в обох бізнесмени, то вони сподівались, що їм спільними зусиллями куплять квартиру. Але те, що думали молоді – не думали старі.
На весілля молодим подарували невеликі грошові подарунки, що одна сім’я подарувала кілька тисяч, що інша. Коли постало перед молодятами питання де жити, обоє батьків кликали до себе. Олеся ж вирішила запитати батьків чи не хочуть вони їм допомогти, з купівлею квартири. Олесині батьки сказали, що вони не готові купувати житло, уже зараз коли Олеся в шлюбі, адже при розлученні їм доведеться ділити квартиру навпіл. Олеся образилась на батьків.
Тоді Єгор звернувся до своїх. І що ж ви думаєте, там відповідь була така ж. Тобто двоє сімей, оженивши своїх дітей, уже думають про те, як розділяти їх. Олеся і Єгор наскільки образилися, що вирішили піти на орендоване житло.
І якраз з’їхали мої квартиранти, тому я пустила свою подругу з її чоловіком жити у квартиру. Оренду вони мені сплачують справно, але знаю, що ні Олеся, ні Єгор не хочуть спілкуватися зі своїми батьками. Вони на них дуже ображені. Єдине, що дуже хвилює Олесю, що щось піде не за планом і з’являться дітки. А тоді, вона говорить, що вона не дозволить ні своїм батькам, ні Єгоровим спілкуватися з онуками. Через те, що ті не допомогли їм на початку їхнього сімейного життя.
Я коли слухаю Олесю, мені стає її шкода. Але я дуже вдячна своїм батькам, які підтримали мене та зробили для мене такий величезний подарунок і я впевнена, що коли мені буде потрібна допомога, мама з батьком завжди прийдуть до мене, не дивлячись на те, що вони в мене звичайні працівники люди, а не якісь там бізнесмени.