Андрій та Олена прожили в шлюбі два роки. Чоловік майже кожного дня вирішував свої претензії до жінки. То їжа несмачна, то в хаті не надто чисто, то вона не задовольняє його в ліжку. Жінка терпіла, адже боялася розірвати довготривалі стосунки.
Андрій поставив її перед фактом: бо вона змінюється так, як бажає він, або йде з його дому.
Жінка була у розпачі та у роздумах, чоловік вже зібрав її речі. Він прогнав її з дому, навіть не запитавши, чи має вона куди йти.
З того моменту пройшло півтори року. Це був вечір. Андрій, як завжди гуляв зі своїми друзями.Тут він помічає, як під’їжджає дорога іномарка. А з неї виходить неймовірно красива жінка. Всі його друзі одразу звернули увагу на цю прекрасна леді. Ще й яка реалізована, якщо змогла заробити на такий автомобіль.
Оскільки це був вечір, і було темно, Андрій не одразу зрозумів, що це була Олена. Він підійшов ближче і мовив:
– Олено це ти?! Це твій автомобіль?
– І тобі добрий вечір! Так, мій автомобіль. Я реалізувала себе, як жінка, дружина й мати. Навіть в дечому я вдячна тобі! За такий гіркий досвід. Адже після цього я стала набагато сильнішою і кращою! Досягла тих цілей, про які навіть не могла мріяти.
Андрій ще довго не міг мовити ні слова. Він знав її зовсім з іншої сторони. Тільки-но, як він хотів продовжити далі розмову, підійшов чоловік Олени та запитав чи є проблеми. Побачивши кремезного мужчину Андрій розгубився. A в цей момент поряд стояла Олена, і пишалася, що вона зробила все-таки правильний вибір.
Андрій і далі пішов гуляти з друзями. Його життя за цей період часу абсолютно не змінилось. В той час, коли Олена була щасливою та коханою жінкою.
Потрібно цінувати людину в той момент, коли вона поряд. А не тоді, коли її втрачаєш та розумієш, що їй вдалося досягти великих успіхів.