У мене така неприємна ситуація з сином, що він тепер не хоче зі мною спілкуватися. А я вважаю, що я не винувата тому не йду на примирення.
Назар ріс дитиною дуже енергійною та допитливою, навчання давалось йому не надто легко. Але я завжди все це з ним сварилась та змушувала навчатися. Він же примудрявся влазити в різні компанії та встрявати в різні пригоди. Все дитинство, весь його підлітковий вік з ним сварилася. Тому, що я хотіла виховати з нього хорошу людину. На жаль доля так розпорядилась, що його батько покинув цей світ коли Назарові було лише п’ять років, тому я все, що могла віддавала сину. Хотіла замінити йому обох батьків.
Коли йому було дев’ятнадцять, він покинув ВИШ, та сказав, що буде зароблявся на себе. Тоді ми дуже сильно з ним посварилися, притому що він навіть пішов з дому. Більш ніж два роки він зі мною не хотів спілкуватися, але ж через спільних знайомих дізнавалася як його справи.
А у двадцять два, він прийшов до мене зі своєю нареченою. Попросив пробачення і тоді ми помирилися. Його Мар’яна дівчина з характером, одразу було зрозуміло, ще з першої зустрічі, що вона ним крутить як хоче. І хай мене осуджують, що я погана свекруха, але я розуміла, що він повністю під впливом. Коли вони одружилися, я якраз вийшла на пенсію, оскільки доволі добре напрацювалася все життя на важкій роботі, то не хотіла працювати більше. Вирішила, що пенсії з мене досить. І щоб не заважати молодятам, сказала їм, щоб вони жили в нашій квартирі, а я поїду жити на дачу. Тим більше, що там всі умови для комфортного життя є, і опалення, і вода, і комунікації. Автобуси ходять регулярно, тож до міста при потребі поїду. Вирішили так і зробили.
Але ось пів року тому, до мене приїхав син і сказав, що в нашій квартирі дуже старий ремонт, і вони з Мар’яною вирішили, що будуть робити новий. Я сказала, що вони там живуть, то хай вже, що хочуть роблять під себе, я нічого не маю проти. Але як виявилось, не все так просто. Син приїхав не повідомити про ремонт, виявляється невістка сказала, що до того часу допоки вони не є повноцінними господарями квартири, ніякого ремонту вони робити не будуть. Що будуть лише платити комунальні послуги і все. Адже вони тут квартиранти.
Почувши таке від сина, я здивувалася і сказала, що рано чи пізно ця квартира звичайно буде його, але не на таких умовах, які ставить мені невістка. Син дуже образився на мене та сказав, що через мою впертість та жадібність його сім’я під загрозою розриву. І тепер у мене немає сина, буду жити з котами та вазонами.
А я не розумію, до чого тут я? Тобто невістка шантажує сина тим, що якщо я не перепишу на них квартиру, то вона подасть на розлучення? І якщо раніше я думала про те, щоб зробити сина власником, то тепер спішити не буду. Поживу поки що зі своїми котами та вазонами, а що надалі буде подивимося.