Як би я, не хотіла розділяти двох своїх дітей, але в результаті вийшло так, що я посварилася зі своєю старшою донькою. Ще десять років тому, ми отримали з чоловіком у спадок від моєї тітки квартиру, двокімнатна, в центрі міста. Ми не планували покидати село. Але вона стала нам дуже хорошою поміччю до сімейного бюджету. Адже ми одразу почали її здавати в оренду.
Шість років вона стабільно нам приносила дохід, але щось чотири роки тому, як наша старша донька закінчила школу і поїхала навчатися до міста. Відповідно, що у квартиру заселила донька, ще через рік молодша закінчивши школу, переїхала до сестри. Дівчата були задоволені, в кожної своя кімната, ми також з чоловіком задоволені, адже все ж таки своє житло в місті – це величезний плюс. Закінчили навчання наші донечки, познаходили роботу і вже остаточно залишилися в місті.
Але ж рік тому, наша старша донька вирішила вийти заміж. Так, як в зятя своєї квартири немає, він проживав з батьками, то вирішили молоді, що житимуть в кімнаті старшої доньки. Молодша не була проти, сказала, що втрьох буде веселіше.
Ми собі жили за містом, не знали, що в них там і як відбувається. Але якось на вихідні приїхала молодша, я почала її розпитуватись, як там, що в місті, а вона мені говорить, “Буду, мабуть, мамо, шукати собі квартиру”, я здивувалась, чому вона має йти по квартирах стикатися, а вона говорить, що приїжджала Оксанчина свекруха (Оксана – це старша моя донька) та сказала їй чи не набридло їй бути третьою зайвою у квартирі з молодятами. Якщо чесно, мені нахабність свахи зовсім не сподобалась, що значить “третьою зайвою” взагалі-то, квартира, поки що, належить мені і чоловіку, аж ніяк не старшій доньці та зятю. А молодша продовжила, сказала, що сваха звинуватила її в тому, що вона настільки заважає молодим, та й взагалі свати хочуть допомогти молодим з ремонтом, але не робитимуть, допоки там живе чужа людина. Це мене ще більше обурило, що значить “чужа людина”. Вона живе там на правах нашої доньки, так, як і старша, а хто там чужа людина, то, мабуть, зять і сваха.
Тож вечора зателефонувала до свахи та розставила всі крапки над “І”. Пояснила їй, що вона там якраз чужа людина і вона там ніхто, і взагалі після того, як вона так посміла розмовляти з моєю молодшою донькою, я не дозволяю їй навіть переступати поріг тієї квартири. Після цієї розмови, прийшло, мабуть, хвилин двадцять і телефонує старша донька, одразу почала на нас кричати, що ми руйнуємо її шлюб, що ми настільки образили матір її чоловіка, що він тепер не хоче з нами спілкуватися, і не хоче проживати разом з молодшою донькою в одній квартирі. То я одразу запропонувала старшій аби її чоловік, раз такий розумний, нехай знайде їм житло купить чи орендує.
Донька старша одразу почала вимагати, щоб ми розміняли квартиру. І якщо раніше в нас уже були такі думки з чоловіком, то зараз я сказала категорично “Ні”, адже поки моя старша донька засліплена коханням, то родич її чоловіка зі своєю нахабністю заберуть від неї все. Тому розмінювати нічого ми не будемо. На наступний день, після цієї розмови, старша донька разом із зятем, переїхали у квартиру до сватів. Хоча вони проживають у двокімнатній квартирі і крім зятя в них є ще молодший син. Я сумніваюсь, що нашій доньці там буде комфортно і думаю, що дуже скоро вона попроситься назад, до сестри.
Але поки що, ні свати, ні старша донька зі мною спілкуватися не хочуть. А я не вважаю себе винною і не хочу, щоб якась чужа жінка, приходила і вказувала мені, як я маю чим розпоряджатися, та як правильно маю ділити своїх дітей.