Чомусь ми не помічаємо тих справжніх друзів та щирих людей, які з нами поряд. Ми сприймаємо їх просто, як споріднені душі, як друзів, але ніколи не бачимо їхні закохані очі. Але іноді доля дає нам шанс зрозуміти хто з нами поряд, щоб не втратити цих людей.
З Дімою ми росли в сусідніх квартирах, разом до садочка, разом до школи. Він завжди на зв’язку коли потрібно, але от, як кохану людину я його ніколи не розглядала. І коли одного разу, він мене познайомив зі своїм колегою Олександром, то я то я зрозуміла, що закохалась саме в Олександра. Саша гарно вмів говорити гарно, вмів приділяти увагу, вражав мене на побаченнях. Діма, який часто зі мною спілкувався, говорив, що якщо Олександр мене образить, щоб я одразу йому повідомила, він з ним розбереться. Я завжди сміялась, та говорила, що мій найкращий друг підібрав для мене найкращого нареченого. Коли в нас було весілля, Діма був свідком нареченого, хоча знову ж таки ми жартували, що якби він був дівчиною, то я взяла б його за подружку нареченої, адже подруг у мене таких як він не було.
З Сашею ми прожили шість років, у сім’ї нашій все складалось прекрасно. Ми розуміли один одного, ми ладнали один з одним. Але коли він зріз в кар’єрі то з’явилось дуже багато відряджень, якщо чесно мене це хвилювало і мені не подобалися дні без нього. І ось коли він збирався в чергове відрядження, воно планувалось бути довгим, цілий місяць, я звичайно і плакала і просила, говорила, що мені важко буде без коханого. Він мене заспокоював, та говорив, що місяць пролетить швидко, щоб я собі ні в чому не відмовляла і можливо десь би поїхала відпочила
Але коли поїхав Саша з дому, до мене прийшов Діма із дивною пропозицією. Він сказав, що має дві путівки на море і хоче мене запросити з собою. Я йому сказала, що я заміжня жінка і не маю їздити з чоловіками на відпочинок, навіть якщо він мій найкращий друг. Діма сказав, що мене там чекає сюрприз. Він не обіцяє, що він буде для мене приємним, але я буду вражена. Якщо чесно, я була проти, та він наполягав. Сказав, що мій чоловік не буде проти, якщо дізнається.
І зрештою решт, через два дні вмовляння, ми поїхали. Приїхали у красивий готель, курортне містечко зустріло нас прекрасною погодою. Коли я сказала Дімі, що спочатку зателефоную Саші, що я доїхала до відпочинку. Діма просив мене не робити цього, адже, якщо за три дні, мій чоловік жодного разу не зателефонував, значить він зайнятий. І от коли він мене запросив піти на пляж, сказав, щоб я була готова до сюрпризу.
І сюрпризом було те, що на тому пляжі зустріла свого чоловіка і не одного, а в присутності якоїсь дівчини. Чоловік побачив нас, одразу підскочив підбіг до нас, та почав кричати, що ми тут робимо вдвох. Вимагав пояснень, його супутниця була вражена його поведінкою, та намагалась вияснити хто ми такі і чому він до нас чіпляється. Тоді Діма, який більш ніж на голову вищий за Олександра, взяв його за плече та відвів у сторону, для серйозної розмови. На запитання дівчини, хто я, я пояснила і вона одразу взяла свої речі та пішла геть з пляжу. А чоловіки закінчивши розмову також розійшлись у різні сторони. Сашко побіг за своєю пасією, а Діма повернувся до мене.
Той вечір я довго плакала, а він був поряд, він мене втішав, він знаходив слова підтримки, іноді просто міг годину сидіти мовчки, щоб я могла виговоритись. Але з того самого дня він мене вже не покидав. З того часу прийшло вже десять років.
Я дякую Дімі, що він завжди поряд, я досі довіряю йому так, як сама собі. Іноді він говорить, що найбільшою його помилкою було те, що він на шість років довірив мене іншому чоловіку. У нас з Дімою підростає троє прекрасних діток. Я щаслива дружина та щаслива мама.