Я хоч жінка старих поглядів, але не вірю, що в 16 можна настільки закохатись аби одружитись. Хоч і моя бабуся одружилась у 15 і тітка в 17, тому це для нашої сім’ї не новина. Однак, перед законом мій син винуватий, бо закохався й хоче одружитись з дівчиною, яка на 10 років молодша за нього — з 16 річною “шл _ьондpою”, яка замість того, аби вчитись думає про чоловіків.
Через цю повію Марічку у мого сина зараз купа проблем, та ще й мене зробив спільницею своєї нехитрої справи. Вже 2-й місяць я переховую їх в сараї. Несу туди харчі й змінюю постіль. Міліція до мене навідується двічі на тиждень й все питає, чи не виходив мій син на контакт.
Я вирішила рятувати сина й зв’язалась з батьками тієї дівчини й просто молила їх забрати заяву, а я б якось відмовила їхню дочку Марічку від стосунків з моїм Мішкою. А вони мені знаєте, що відповіли: “Добре, але зверху ще 20 тисяч доларів накинете, тоді все й владнаємо!”
Я аж язик проковтнула від такої пропозиції. Звідки в мене такі гроші? Мало того, що вони дочку так виховали, яка не може ноги свої закрити, та ще й вимагають компенсації за це. Я така люта! Все життя наче обвалилось. І головне питання — що тепер робити? Невже маю годувати їх в тому сараї, поки їй 18 не виповниться?
Минуло лише 2 місяці, а в мене нерви вже нездорові. А що буде після цих двох років. Невже від мого сина тоді відстануть і вони зможуть жити щасливо, чи посваряться і ця шльондра видасть мого сина й ми з ним сядемо за ґрати. Мені навіть поговорити ні з ким і поговорити. Сиджу вдома й ходжу кожного дня до сараю — туди-сюди, туди-сюди.