Про те, що доля зведе мене з моїм першим чоловіком, я навіть не уявляла. Одружилися мої бувши студенти, обом лише по вісімнадцять, батькам зробили такий сюрприз. Обидві сім’ї були незадоволені, адже навіщо нам шлюб, а нам здавалося, що нас чекає велике кохання. Ми два роки прожили разом, а тоді буквально в один день зібрали речі і роз’їхались по різних адресах. Згодом розлучились офіційно. Були молоді, обоє недосвідчені, багато було між нами сварок, непорозуміння. Коли розійшлись ми більше не спілкувались.
У двадцять шість років я знову вийшла заміж, про першого чоловіка нічого більше не знала, мені було і не цікаво, де він і, що з ним. У мене прекрасний другий чоловік, у нас дійсно кохання. Минулого року вже відсвяткували двадцяти шестиліття нашого шлюбу. У нас прекрасних двоє донечок. Взагалі я отримала сім’ю про яку можна лише мріяти, я щаслива.
Минулого місяця наша донька повідомила, що вона збирається заміж, сказала, що батьки нареченого приїдуть з іншого міста для того, щоб познайомитися з нами. Хлопця з якими зустрічається донька ми вже добре знали. Адже зустрічаються вони вже понад рік і він дуже частий гість в нашому домі, ми одразу знайшли спільну мову.
Ми готувались до зустрічі зі сватами, донька хотіла, щоб ми зустрілися в кафе, а я сказала, що якщо ми вже майбутні родичі, то можемо прийняти їх в себе дома. Я приготувала багато смачного, ми чекали гостей із нетерпінням. Трохи звичайно хвилювалися, бо ж невідомо які люди. А раптом у нас настільки різні погляди на життя, що не знайдемо спільної мови.
І ось перед нами наші майбутні свати, я дивлюся і бачу знайомі риси обличчями. Обоє з майбутнім сватом почали сміятися, та обійматися, а наші другі половинки не розуміли, що відбувається, а діти тим більше. І тоді я пояснила всім, що ми з Володимиром знайомі і колись ми намагались створити сім’ю. Мій чоловік зовсім не ревнивий тому питань не виникло, а яка моя сваха не знаю, але якщо чесно я була рада зустріти своє перше кохання. Ми дуже багато з ним до вечора спілкувалась, розповідали, як склалося його життя, моє життя і як виявляється, ми обоє зараз щасливі. І зараз я розумію, що можливо якби тоді ми зберегли шлюб, то невідомо чи були б щасливими, адже ми різні люди. Я сподіваюсь, що наші діти знайдуть щастя у своєму сімейному житті.