Останнім часом моя донечка все частіше згадувала ім’я Михасик. Я думав, що це її друг з садочка і не звертав уваги. Зараз аналізую і думаю, як я міг так помилятися. Донечка досить часто казала, що до них приходив Михасик доки я був на роботі.
Одного разу я прийшов з роботи і побачив, що моя донечка без настрою. Я одразу ж уточнив в неї, хто образив мою принцесу. Донечка сказала, що вона в обід не виспалася.
Останній тиждень вона хандрила, а потім у неї почався нежить. Тому ми з дружиною і не водили Ангелінку до садочка.
– Доню, а чому ти не виспалася?
– Я хотіла дуже спати, але хотіла і бавитися. Мама сказала, що я мушу йти спати. Я пішла спати, але мені мішали. Тому я не виспалася.
– Хто ж тобі мішав? – запитав я і усміхнувся.
– Михасик.
– Михасик до нас приходив, як ти спала?
– Так. Він спав з мамою і мішав мені. Він ціле ліжко зайняв.
Тут я уже здивувався. Але таки ще запитав:
– І де зараз Михасик?
– Пішов додому.
Тут моєму терпінню увався терпець. Я пішов на кухню до дружини і запитав про що говорить Ангелінка. Що це за Михасик, який спить з моєю дружиною, мішає і займає півліжка.
Дружина почала гучно сміятися. А я стояв як дурний. Та істину я таки почув. Дружина мені пояснила, що Михасик – це іграшковий ведмедик. Вона привчає донечку спати з іграшкою, яка має стати її найкращим другом, щоб дружина могла відійти до іншої кімнати по справах. А мішав він тому, що включилася музика – він співочий ведмедик, півліжка – це тому що спав в ліжку донечки.
А я вже нафантазував собі, рознервувався і почав ревнувати дружину. Ба більше, ще й у зраді запідозрив.