Я дуже часто чую історії про свекрух і невісток, при їхні війни. На даний час, я сама вже стала двічі свекрухою, а сама колись також була невісткою. Що можу сказати я про свою свекруху, що то була людина від бога, я вийшовши заміж отримала другу маму. Вона завжди була на моєму боці, завжди мене підтримувала, у всьому допомагала, називала мене дитиною. І ніколи я не чула від неї поганого слова. Тож як невістці мені пощастило.
Коли я народила двох синів, то розуміла, що в мене будуть невістки і тоді я дала собі таку обітницю, що буду такою ж як моя свекруха. Що ніколи слова не скажу тим жінкам, яких виберуть мої сини. Час сплину непомітно, мої сини виросли і коли старший надумав одружуватись, я раділа, що він знайшов собі долю.
Вибором стала дівчині з мого села, я знала її батьків, знала і її саму. І мушу вам сказати, що вона з першого дня почала називати мене мамою, хоча я на цьому і не наполягала. Вона дуже хороша дитина і я своєю чергою намагаюся бути гарною для них підтримкою. Коли їм потрібно щось допомогти, вони мені телефонують і я іду, і допоможу. В разі якщо допомога потрібна мені, діти якщо мають змогу, не відмовлять. Звичайно, якщо в них свої плани, а я в той час саджаю картоплю, то я ніколи не говорю їм, щоб вони покинули все і бігли до мене. Три роки вже, як я маю старшу невістку.
А от пів року тому, одружився мій молодший син. Чесно кажучи не на таку невістку сподівалася я. Адже він до цього зустрічався з дівчиною з нашого села, зустрічались цілих два роки, але пів року тому посварилися і розбіглись. І на наступний вже день, він зв’язав стосунки з нинішньою своєю дружиною. Вона також з нашого села, на два роки старша мого сина, до цього вже була заміжня і жила в місті, але щось там в них не склалось з чоловіком, і повернулась до нас в село. Повернулись не сама, з маленькою дитиною і не знаю як так сталось, але вже за тиждень відносин з молодшим сином, вони подали заяву до РАЦСу.
Не буду брехати, я була не в захваті від цієї невістки. Тим більше знаючи її характер, вона дуже сварлива, все не так, все не по її. Коли після весілля постало питання де буде проживати мій молодший син та його дружина з її дитиною, то невістка округлила очі і здивована запитала “Як то де? А хіба ви не знаєте закону, що молодшому віддається будинок, тому ми й будемо жити одразу в ньому”, від почутого, у мене подих перехопило. “А я, – питаюсь,- де житиму?” Невістка сказала “Ну, поки що з нами, але майте на увазі, моя перша сім’я розпалась саме через свекрів, тому вам на поступки йти не буду і керувати собою не дам, а ми молодші, і нам тут господарювати довше, то тепер ми будемо головні”. Після цього я одразу зрозуміла, що спільної мови навряд чи ми зможемо знайти.
Тиждень після весілля їхнього, мені вже хотілося плакати, все не так, все не туди і кухня в мене не така, і хата побудована не так, і ремонти зроблені не так, і посуд старий, нікудишній, потрібно викинути та купити новий, і їсти варю я не так, і взагалі дуже зарання встаю, гупають дверми їм заважаю. Біда поселилася в мою хату, а син лише мовчав.
Але одного дня прийшов старший син та запитався, як мені живеться і сказав, що братова і його дружина сильно посварилася в магазині. Старша невістка почула як молодша насміхається з мене, розповідає, яка я погана господиня та матір і розповідає як вона спритно все прибрала до рук. Від почутого мені геть зле стало.Того ж вечора, старший син з невісткою були в мене на подвір’ї, між братами була дуже важка для мене розмова, адже старший сильно посварився з молодшим. А старша невістка без розбору викинула всі речі молодшої невістки. Хоч та й пручалася.
Наразі мій молодший син зі мною не спілкується, живе разом зі своєю дружиною та її дитиною у тещі. Я знаю, що йому там не дуже солодко, адже у тещі такий же характер, як у його дружини. Та поки що, він миритися зі мною не хоче, хоч я і робила спроби. Знаю також, що молодша невістка ходить по селі та розповідає про мене плітки, але також знаю, що старша говорить про мене лише добре. Тому скажу вам, що не завжди і від свекрухи чи невістки залежить. Тут залежить яка людина.