У нас в сім’ї непорозуміння, все через мамині ревнощі. Вона дізналася, що ми купили свекрусі мікрохвильовку і тепер ображається.
Місяць тому у чоловікової мами зламалася мікрохвильовка. Вона хотіла купити собі другу, взяти вживану, бо на нову не вистачить пенсії. Та ми з чоловіком її відговорили, сказали, що до її дня народження два тижні, тож ми їй зробимо подарунок. І ми дійсно купили нову, хорошу мікрохвильовку. Моя мама була на дні народженні, а отже прекрасно бачила, що ми подарували. Вона нічого тоді не говорила, вечір пройшов добре.
А на наступний день я вже не змогла додзвонитися до мами. Вона просто не брала слухавку. Я настільки хвилювалася, що відпросилася з роботи й поїхала до неї. Мама була не на роботі, а в дома, в доброму здравії, але в поганому гуморі. Я спочатку не зрозуміла в чому проблема. А тоді мама почала на мене кричати, що мені вже мама не потрібна, що свекруха мені всіх замінила. Я все ще не могла зрозуміти які мої дії викликали таку агресію. Мама говорити не стала, попросила давати їй спокій.
Та вже в обід мені зателефонувала мамина сестра, й запитала як так сталося, що я маму вже не люблю. Я попросила пояснити. І виявилося, що проблема у мікрохвильовці. Мама сказала, що ми їй даруємо непотріб, а свасі дорогі подарунки. Хоча на мамин день народження я купила їй зимову куртку, ту яку вона захотіла, ціна від мікрохвильовки практично не відрізнялася.
Тож вечором я знову пішла до мами. Намагалася поговорити. На що мама звинуватила мене в тому, що зі свекрухою я говорю лагідніше, купую їй те що вона хоче допомагаю їй більше. Що рідна мама вже для мене чужа людина. Я намагалася з нею нормально поговорити та марно.
Щодо подарунків, то ми купуємо мамам те, що їм потрібно. Перед днем народження завжди запитую по кілька раз, тоді разом вибираємо, щоб догодити. А щодо допомоги, то дійсно, свекрусі ми з чоловіком допомагаємо більше. Річ у тому, що мій чоловік пізня дитина у своєї мами, свекрусі цього року виповнилося вісімдесят. Тож вона у такому віці, що дійсно потребує допомоги, бо має проблеми зі здоров’ям. Моя мама ж ще доволі молода жінка, вона працює на роботі, веде активне життя з подругами. Бо у свої п’ятдесят один має вигляд кращий ніж дехто у сорок. Але при цьому мама поводиться як мала ревнива дитина.
За два тижні мама так і не захотіла зі мною спілкуватися. Крім мене у мами дітей не має, тож на старість все одно я буду її опорою. Як пояснити мамі, що вона неправильно сприймає ситуацію?