Я ще зі школи була закохана в Ігоря, високий, красивий, дуже вихований, дотепний – мрія кожної дівчинки старшого класу. А він почав зустрічатися з дівчиною з паралельного. Уже після того, як закінчили університети, вони одружилися, я знала про це з соціальних мереж, адже з однокласниками практично не спілкувалися. Лише з кількома подругами.
І от п’ять років тому, я зовсім випадково зустріла його в нашому містечку. Наважилась заговорити першою. Він був радий зустрічі, ми багато розмовляли, я розповіла йому про себе, розповіла, що досі не створила сім’ю, адже зайнята кар’єрою. А він поділився своєю невеселою історією, як виявилось, його Марина була йому невірною і він про це дізнався самим останнім, тому зараз повернувся у своє рідне місто, заліковувати рани. З Мариною розлучився, дітей у них немає.
Він запропонував мені прогулятись парком та випити кави, я погодилась. Ми до пізнього вечора розмовляли про все на світі, згадували свої шкільні роки, як було тоді веселе, добре і безтурботне життя. Після того він провів мене додому, обнявшись телефонами ми розійшлися. А на наступний день він зателефонував і сказав, що після вчорашньої розмови йому полегшало, що він хоче знову просто поговорити і прогулятися.
Наші прогулянки стали щоденними, неначе ритуал, він зустрічав мене після роботи, ми йшли до нашого парку. Іноді заходили на подвір’я нашої рідної школи і знову ж були спогади. А того доленосного дня був мій день народження, я запросила найближчих друзів, родичів і звичайно Ігоря в кафе. Він був останнім гостем, який ще залишився там, а я випивши зайвого зізналася у своїх почуттях. Ігор сказав, що почуття взаємні й, що ще тоді давно в школі, він також звертав на мене увагу, але вважав, що я відхилю його прихильність. Саме на мій день народження, в нас почалися відносини, які згодом стали офіційним шлюбом. Я зараз щаслива дружина і мама прекрасної донечки.
Але два місяці тому, я зустріла в місті ту, яку зовсім не хотіла бачити, Марину. Не знаю чому вона повернулася в місто, але мені не подобалось те, що вона почала дуже часто зустрічатись на шляху. А тиждень тому Ігор зізнався мені, що зустрівся з Мариною, вона зателефонувала йому, та сказала, що в неї якась проблема і крім нього їй нема кому допомогти. Він якраз повертався з роботи і вона назвала місце, яке було неподалеку, тому він туди звернув. Як виявилось, вона йому просто збрехала, вона навмисно його покликала для того, щоб зізнатися у своїх почуття. Виявляється вона йому розповідала про те, як їй важко без нього, що вона його кохає, що вона готова пробачити йому шлюб зі мною, якщо він повернеться до неї.
Ігор сказав мені, що він відхилив будь-яку пропозицію, сказав, що пояснив їй, що в нього є кохана дружина і бажана донечка. Мені ж не знав як про це сказати в перший же вечір, тому мовчав цілий тиждень, набирався сміливості. А я йому також зізналась, зізналась, що того ж вечора я отримала фото, де він стоїть з Мариною і ти вона тримає руки на його плечах. Коли я побачила ці фото, то була сама не своя, я не знала, як сказати чоловікові про це, я не знала, як запитати його, адже боялась почути, що він повертається до колишньої. А він виявляється боявся сказати мені про її спроби помиритися, щоб мене не образити.
Ми домовились, що відтепер говоритимемо одразу все, що стосується нашої сім’ї. Я неймовірно щаслива та рада, що в мене таке вірний чоловік і я йому вірю. Але не вірю його першій дружині і дуже боюсь капості з її сторони. Я сподіваюся, що вона знайде заміну Ігорю та знов порине у свої пригоди, залишивши нашу сім’ю у спокої.