От скажіть мені, будь ласка, звідки ж беруться такі жінки, як моя сестра. Наче ж ми росли в одній сім’ї, наче ж рідні сестри, але в нас абсолютно різні погляди на життя. Особливо, щодо сімейних цінностей.
Коли Люба вийшла заміж на той час їй було двадцять років, хоча батьки були проти. Говорили, щоб вона ще пожила, погуляла, все ж таки дуже молода. Та вона вчепилась “вийду заміж за Бориса і все” – кохання в них було величезне. Борис старший від Люби на сім років, славу він мав не дуже добру, бо вона в нього була вже тоді друга дружина. Та її наче щось засліпило.
З того часу пройшло шість років у них народилося двоє прекрасних донечок. Останній рік я помітила, що Люба ходить геть сумна, почала й розпитувати, що сталося чому такий настрій, може вас не лади з Борисом. Та ні, каже, все в нас добре, все гаразд, просто так, щось немає настрою, таке робиться у світі, що чого веселитися.
Та як виявилось все не дуже добре в них. Лише місяць тому моя сестра наважилась на те, щоб розповісти мені все, що в них склалося насправді.Виявилось, що у її Бориса є коханка, є вона в нього вже дуже давно, аж цілих два роки. А може й раніше, лиш Люба про це дізналася два роки тому.
Люба, проте все знає, знає коли він до неї ходить, знає коли він говорить, що їде в відрядження, а сам цілий тиждень міг жити в неї, тієї іншої жінки. Я коли тебе почула була дуже вражена, питаю її навіщо ти це терпиш, якщо ти все це знаєш?
А виявляється він дуже хитрий, він дуже любить своїх донечок. Він задаровує їх подарунками, він проводить з ними час, ходить на прогулянки, в парки, на майданчики дитячі. І відповідно для дітей тато то найкраща людина у світі.
І саме це зупиняє Любу, вона переживає, що якщо вона з ним розлучиться, то зробить донькам дуже боляче. А Борис своєю чергою сказав їй, що як тільки вона подасть на розлучення, то ні його, ні його допомоги вона і доньки не отримають. Що вона сама буде пояснювати донькам, чому вони через неї залишились без батька. Тобто маючи свою коханку з якою пропадає довгий час, він навіть не збирається іти з сім’ї.
Але все ж таки останні пів року стали для Люби нестерпними, річ у тому, що Борис по місяцю міг жити в коханки й лише на тиждень приходити додому. До дітей він телефонував щовечора, а от з Любою майже не розмовляв. Стабільно щомісяця він їй на картку перераховує кілька тисяч гривень. А ще оплачує комуналку.
Я навіть не знала, що порадити сестрі, я її прошу, щоб вона подала на розлучення. Дівчатка виростуть і можна їм буде все пояснити, вони також майбутні жінки та вони ж бачать, що їхня мама нещаслива. Та Люба вагається, зробити чи ні.
А ще я порадила аби вона нарешті зайнялась собою, а то й ще краще знайшла собі когось. Вона ж зовсім молода. Від такої поради вона аж відсахнулась від мене і покрутила пальцем біла скроні, а я не вважаю це поганою порадою. А чому ж чоловікові можна мати когось поза сім’єю, а жінці не можна? Скажіть, може я справді не права? Але, як допомогти сестрі, бо вона в’яне на очах.
Коли дізналася, що чоловік сестри знайшов собі іншу, я їй порадила також знайти собі когось. Від такої поради Люба аж відсахнулася від мене. А що? Я вважаю, що який привіт, така і відповідь повинна бути
