Хочу розповісти свою історію та почути поради до неї. Адже не знаю вже, як діяти та як реагувати на ситуацію, що склалась у моєї сім’ї. Зі своїм чоловіком я одружена вже шість років, мені двадцять шість, а йому двадцять вісім, у нас є маленька донечка якій чотири роки. Загалом, ми нормальна і як я думаю щаслива сім’я. Я ніколи навіть не допускала думки про те, що мій чоловік може дивитись на іншу жінку. Ніколи не було ревнощів до нього, але зараз все змінилося.
В мене є мама, батько та молодша сестра Лілія, їй двадцять років. Сестра останні десять років жила з батьками за кордоном, там вона навчалася в школі. А я жила в Україні з бабусею і дідусем, оскільки не хотіла їхати в далечінь і не хотіла змінювати свій звичний ритм життя. Хоча з батьками у мене чудові відносини, ми завжди підтримка один одному, хоч і на відстані.
Два місяці тому мама з батьком і сестрою повернулися на батьківщину. Повернулись вони ненадовго, як говорить мама, лише на кілька місяців, що оформити їй і батькові пенсію. До того, звичайно, ми з ними бачилися, але бачилися рідко і всього по кілька днів. Тепер же ми живемо разом, через те, що я з чоловіком проживаю у квартирі батьків. Місця вистачає, але є те, що мене непокоїть.
Категорично мені не подобається поведінка в моєї сестри, щодо мого чоловіка. Ліля постій поводиться так, неначе вона його зваблює. Я говорила вже про це своїм чоловіком, він сказав, що я марно хвилююся, що він до неї ставиться просто як до молодшої сестри. Але я помітила в неї таку звичку постійно його торкатися, брати його за руку, гладити його плечі. Коли їй щось потрібно зробити, вона постійно його про це просить, вдає з себе дуже ніжну таку, манірну пані, яка нічого не може зробити, яка всього боїться. Коли він сидить, наприклад, на дивані, вона намагається сісти біля нього і то дуже близько. Коли я говорила про цей з чоловіком, він сказав, щоб я не влаштовувала сцен та не сварилася зі своїми рідними, адже все це мені просто здається і це все моїй уяві. Що просто раніше я не бачила біля нього такого близького спілкування з молодшими жінками, тому зараз я його почала ревнувати. Цим я йому лише настрій підіймаю, адже він розуміє, що він для мене цінний.
І я тепер дійсно не знаю, що мені робити, чоловікові слова переконливі, але поведінка сестри з кожним днем все нахабніша. Я вже з нетерпінням чекаю коли мої рідні вирушать на за кордон і дуже сподіваюся не скоро з ними зустрітися. Та все ж цей час, що вони мають жити з нами, мене дуже хвилює.