Якось мати прийшла до нас у подертому взутті. Коли я запитала, чому вона не придбає собі нові, то вона сказала, що пенсія зараз не є великою тому економить на собі.

Мій чоловік родом з села. Познайомилася з ним через соціальні мережі. Спілкувалися місяць, потім вирішили зустрітися. В живу теж припали одне одному до душі. Максим вирішив не затягувати зі всім й зробив мені пропозицію. Я погодилася, адже зрозуміла, що це саме той чоловік, за яким я буду, як за кам’яною стіною.

Він запропонував нам переїхати жити до нього у село. Але в той час якраз моя мати отримала у спадок квартиру. Сказала, що дарує її нам. Я повідомила цю новину Максиму. Він погодився жити у місті. Чоловік швидко себе знайшов, не став сидіти без діла. Влаштувався на роботу. Й став повністю забезпечувати мене й купляти все в дім.

При тому, що я теж працювала на роботі, але чоловік сказав, що мої кошти — це мої. Навіть запропонував мені зовсім не працювати. Але вдома я б не змогла сидіти без діла. Моя мати допомагала чим могла. Кожного місяця підкидала нам грошей, приносила гостинці й все купляла. За це ми були їй дуже вдячні.

Я одною дитиною у сім’ї, відповідно навіть після одруження мати хотіла давати свою любов й турботу мені й моєму чоловікові. Максим став для неї наче сином, одразу їй дуже сподобався. Якось мати прийшла до нас у подертому взутті. Коли я запитала, чому вона не придбає собі нові, то вона сказала, що пенсія зараз не є великою тому економить на собі. Я в той же день поїхала з нею по магазинах, купила не одну пару взуття, білизну, одяг й все потрібне у дім.

Мати не хотіла це все брати, але я розумію, що через те, що допомагає нам, занедбала себе. Коли я приїхала до неї в дім, то зауважила, що в холодильнику теж не густо. Один суп зварений, хліб й масло. Ні фруктів, ні овочів, ні солодощів.

В той же вечір Максим купив у супермаркеті продуктів майже на цілий місяць. Завіз це все до матері й сказав, що як тільки їй щось потрібно, щоб дзвонила до нього, він все придбає й привезе.

Ми з чоловіком порадилися й зрозуміли, що пора нам тепер фінансово допомагати матері. Вирішили, що відтепер її комунальні послуги будемо ми сплачувати. Хоч щоб трошки легше було.

Але вона все одно почала відкладати кошти. Адже переживає за своє майбутнє. Не хоче потім стати тягарем для дітей. Я народила донечку. Тому мати тепер частіше буває у нас, ніж у себе. І мені легше, і їй не скучно. Максим запропонував матері, щоб вона переїхала жити до нас. Я пишаюся своїм чоловіком, за те, що він з розумінням ставиться до моєї матері.