Я не бачила сенсу далі жити. Але мені наснився сон, в якому Назар сказав: “Ти повинна закінчити освіту й піти працювати. Будеш їздити у кареті швидкої допомоги й рятувати життя, бо мені не врятували…”. Я зрозуміла, що це знак.

Коли я вперше побачила Назара, то закохалася по самі вуха. В ті часи я навчалася у п’ятому класі, а його якраз перевели з іншої школи в нашу. Він був високим, стильним, неймовірно привабливий, спортивний, а головною його прикрасою були — небесно голубі очі. Коли ти дивилася у них, то тонула й забувала усе на світі.

У нього звісно появилося багато поклонниць. Кожна себе проявляла, як могла. Але він якраз таких не любив. Вважав, що не дівчина повинна бігати за хлопцем, а він за нею. Зі всієї школи дітей, він найбільше спілкувався зі мною. У нього була взаємна симпатія до мене.

Ми вирішили, що все життя будемо разом. Так й було до певного моменту. Ми разом вступили до університету. Вирішили йти в медичний. Разом жили на квартирі.

Але одного дня я не змогла до нього додзвонитися. Був відсутній зв’язок. А на серці дивна тривога, наче щось сталося. Потім чисто випадково читала новину й бачу: “Сьогодні трапилася автокатастрофа. На жаль водій легкового автомобіля не вижив. Від багатьох травм, помер в кареті швидкої допомоги. З родичами чи друзями молодого парубка намагаються зв’язатися…”.

Серце почало стукати ще сильніше, адже марка машини, яка була вказана, така, як в Назара. І тут дзвінок на телефон.

— Ви дівчина Назара?

— Так…

— Нам дуже шкода, але його не має в живих… Він потрапив в автокатастрофу.

Після цих слів мій світ перевернувся з ніг на голову. Я не бачила сенсу далі жити. Але мені наснився сон, в якому Назар сказав: “Ти повинна закінчити освіту й піти працювати. Будеш їздити у кареті швидкої допомоги й рятувати життя, бо мені не врятували…”. Я зрозуміла, що це знак.

Після закінчення університету я справді пішла працювати лікарем. Мені 35 років, але я досі нікому не відкрила свого серця й не створила сім’ю. Згодом звільнилося місце у кареті швидкої допомоги і я пішла туди, оскільки так хотів Назар.

Якось одного дня до нас прийшов новий водій на швидку. Я довго дивилася й не могла повірити своїм очам. Переді мною стояла копія Назара. Але його звати Андрій, як виявилося це рідний брат Назара. Він старший за нього на сім років. Він шукав роботу, а тут якраз підвернулася.

Я почала знову закохуватися у ці небесно голубі очі… Наче переді мною стоїть Назар… Я вважаю, що це доля і ми будемо разом з Андрієм.