Я сама виховала свого сина безвольною людиною. Коли я вийшла заміж, то мене дуже сильно ображав мій чоловік і морально, і фізично. Тому кожен раз я говорила своєму синові Вадиму про те, що чоловік має поважати жінку, говорила, що жінкам постійно потрібно поступатися у всьому, що жінок ображати не можна. Коли він був маленьким я йому не дозволяла ображати дівчаток, говорила, що у всьому потрібно поступатися. І мої слова на нього діяли, Вадим дійсно був дуже чемний, він ніколи не образив жодну дівчинку. Хоча інколи він мені жалівся на них, але я говорила, що він має бути терплячий, бо він чоловік, а вона всього-на-всього жінка, слабка стать.
І ось прийшов час, і мій син знайшов ту, з ким захотів поєднати свою долю. Спочатку Яна мені сподобалася, але згодом я зрозуміла, що характер у моєї невістки не дай Боже. Ще на весіллі вона показала нам норов. Я одразу зрозуміла, що керувати в сім’ї буде вона, а не Вадим. Спочатку, я не вважала, що це чимось поганим, думала, що за те буду впевнена, що мій син не ображатиме свою дружину.
На весілля синові та невістці, я віддала квартиру своєї матері, що дісталось мені в спадок. До цього я її здавала в оренду і мала непоганий прибуток, але коли син має сім’ю, то я розуміла, що мушу віддати квартиру. Тим більше, що невістка одразу заявила, що в сім’ю житло це обов’язок чоловіка. Вони прожили пів року разом і за цих пів року я жодного разу не мішалася в їхні конфлікти, хоча син неодноразово звертався до мене за порадою. Та я говорила, що вони сім’я і лише їм вирішувати як їм жити.
Проте тепер я про це жалкую, адже мій син, тиждень тому прийшов до мене з речами. І сказав, що Яна його виставила за двері. Конфлікт в них вийшов через те, що невістка зараз вагітна і хоче робити ремонт, переробляти одну кімнату на дитячу, а син сказав, що ще зарано. Тим більше, що вона хоче купити доволі дорогі меблі, а на них зараз немає грошей. І от вона і виставила його речі за двері, і сказала, що поки він не заробить грошей на ті меблі, які хоче вона, щоб додому не повертався. Він образився та сказав, що подасть на розлучення.
Я запитала його, чому так сталось, що вона вигнала його, з його ж квартири. А він не може цього пояснити, він мені говорить що вона матір його майбутньої дитини, а отже він не може їй сказати, щоб вона пішла звідти геть. І тепер я задумалась над тим, що я намагаючись виховати справжнього чоловіка, а отримала зворотній ефект. Тепер мій син абсолютно безвольний і не може захистити себе в жодній ситуації. А як вийти зараз з цієї ситуації, що склалася я навіть не знаю, про те дарувати невістці квартиру, нехай вона й вагітна онуком чи внучкою, я також не збираюсь.