От як так буває? Двох дітей ми маємо, двох однаково виховували, різниця у віці мінімальна, менше ніж рік, одинадцять місяців між моїми доньками. Але відчуття таке, що вони абсолютно різні люди, від різних батьків, із різних сімей. Іноді я вже задавалась питанням, чи не підмінили мені молодшу доньку в пологовому?
Мої Ірина і Катерина не схожі ні зовні, ні по характеру. Іра старша, вона тактовніша, людяніша, вона завжди нас слухала з чоловіком, завжди була приязною з навколишніми, гарно навчалася в школі, сама вступила до університету. Вона дуже самостійна, вона наполегливо, своєю працею, сама зробила собі на квартиру. Катя ж її повна протилежність, вже зранку вона прокидалася без настрою, вже зранку вона з дитинства з усіма сварилася. Навіть сусіди завжди нам говорили, що Іру вони люблять, а Катю ні. Друзі в Каті практично не було, лише одна чи дві подруги. В школі навчатись не хотіла, після школи одразу пішла працювати офіціанткою, адже сказала, що будь-яка професія то важливо і не обов’язково йти навчатись на когось. Іра була за здоровий спосіб життя, я ніколи не чула від неї запаху тютюну чи алкоголю, на відміну від Каті, яка могла прийти додому на підпитку. Ми завжди за це на неї сварились, вона ж кричала, що ми псуємо її життя і не даємо їй жити.
Коли дівчатам було по двадцять п’ять, вони одночасно зібралися заміж. В Іри на той час була квартира, машина, вона мала гарну посаду. Зятя вона нам вибрала такого ж. Катя ж бігала з однієї роботи на іншу роботу і працювала лише там, де не потрібно ніякої професії, жила вона з нами, а після весілля перейшла жити до свого чоловіка. Чоловік її також був їй до пари, чи не що місяця міняв роботу, я з чоловіком хвилювалась про те, що коли в них з’являться діти, як вони їх будуть годувати.
А цього року сталося подія після якої мої дівчата абсолютно не хочуть спілкуватися. Якщо чесно, нам з Катериною також неприємно тепер навіть бачитись. Мій чоловік святкував шістдесят літ і старша донька з зятем вирішили подарувати йому автомобіль. Вони його придбали, подарували, але вони не встигли його переоформити до дня народження. Тож вибачаючись вони вручили моєму чоловіку і дві тисячі доларів, та сказали, що це на переоформлення. Звичайно молодша також прийшла з подарунком і весь вечір вона говорила про те, що Ірина як завжди випендрюється, що Ірина все дитинство випендрювалася, через те, її Катю менше люблять. Я ж заспокоїла її та говорила, що головне не подарунок, а увага.
А на наступний ранок прийшла до мене Катя зі сльозами на очах та сказала, що вона дуже серйозно захворіла і потрібно багато грошей на лікування. Що вона пройшла обстеження в лікарні і тепер якщо її не лікувати, то довго вона не проживе довго. Звичайно, як матері для мене це було дуже важко чути, ми з чоловіком почали розпитувати, що потрібно для того, щоб її вилікувати. Вона назвала нам велику суму коштів, яку на жаль нас не було, але була її частина, ми віддали ті кошти, які нам старша донька дала на переоформлення автомобіля, також в нас були деякі збереження. Ми все віддали молодшій доньці, вона взяла кошти подякувала і пішла.
А після того зникла на два тижні. Ми собі місця не знаходили, обірвали всі телефони, всі зв’язки, їздили до них додому, та їх не було розпитували. знайомих, родичів хто чув чи бачив, де ділася донька із зятем. І лише свати нам сказали, що їхній син і наша донька поїхали на відпочинок, ми запитали, що який відпочинок, вона ж хвора. Сваха подивилась на мене, сказала, що ні про яку хворобу вона ніколи не чула, що медична картка моєї доньки стоїть у них. А до лікарні ніхто з дітей не ходив.
І дійсно, через три тижні повернулась наша донька і зять з відпочинку, сповнені сили та енергії. Новина про цю її аферу дійшла до старшої доньки, тож вона сказала сестрі, що тепер не хоче її ні бачити, ні спілкуватися. Та якщо чесно, молодшу це, мабуть, і не дуже хвилює. Катерина навіть не телефонує до нас і не заходить. Як так буває скажіть, що обоє наші рідні, а настільки різні?