Підслухана розмова повернула мене до ясного розуму, та до того, що я зрозуміла, що я по життю йду не з цією людиною. З Ігорем ми зустрічалися ще зі школи, вступили до одного Вишу, завжди були разом. Наші родини були знайомі, його батьки називали мене донькою, мої ж батьки Ігоря кликали не інакше як – зять.В селищі нашому нас давно вже всі, мабуть, одружили. Я у своїх планах будувала те, що ми одружимось після навчання, щоб будемо будувати своє сімейне гніздечко, що будуть в нас діти. Як всі дівчата, мріяла про красиве весілля.
На третьому курсі один з одногрупників святкував свій день народження та запросив нас до себе на святкування, ми звичайно пішли як пара. В кінці вечора Ігор з одногрупниками вийшли перекурити на двір, я залишилась дівчатами у квартирі. Чомусь захотілось подихати свіжим повітрям, тому вийшло на балкон, оскільки це був перший поверх, я прекрасно чула розмову хлопців. І коли один з одногрупників запитав мого Ігоря коли вже ж він покличе їх на весілля, Ігор почав сміятися та сказав, що ще не знайшов ту єдину з ким згоден прожити все життя. Одногрупники були здивовані, почали запитуватися як же я. На що Ігор відповів, що я просто йому для стабільності. Я про нього піклуюся і йому зі мною зручно, коли щось не вивчив я обов’язково допоможу, та й зручніше, що родичам не потрібно пояснювати, де ти, з ким ти. Але, як дружину він мене не розглядає, сказав, що я абсолютно не підходжу для нього, по його стандартах краси. Та мої плани на майбутнє його не влаштовують, він не збирається після навчання одразу одружуватись, тим більше заводити дітей. Йому потрібна та, яка буде в першу чергу думати про свій розвиток, про заробіток і взагалі він дуже сподівається, що після навчання зможе знайти дружину з житлом.
Почути дуже вибило мене з колії, повернувшись в кімнату я навіть не знала як себе поводити. Хлопці зайшли як ні в чому не бували, мій Ігор також підійшов до мене, обійняв, запитав чому така бліда. Я сказала, що не виспалась і що хочу піти назад в гуртожиток. Він здивувався сказав, що ще хоче відпочити, я йому сказала, що дозволяю, а сама піду відпочину. Він залишився, я не знаю о котрій він повернувся до нас в гуртожиток. Адже мене там вже не було.
Я зібрала свої речі та поїхала до сестри, в інше місто. Коли Ігор зателефонував на наступний день, та запитав де я, я сказала, що поїхала для того, щоб він нарешті почав пошуки тієї хто підходить йому по параметрах. Він намагався, щось сказати у своє виправдання, але я не чула. Навчання я закінчила вже заочно. З Ігорем ми не перетинались.
Промайнуло три роки і ось я його зустріла, як виявилося, він вже рік як розлучений. Знайшов собі столичну кралю, але, крім того, що в нього були свої якісь параметри та плани, у неї також були. Вона хотіла б бачити біля себе чоловіка, який зможе її забезпечити нормальне життя, а не ловеласа який просто хоче жити в столичній квартирі. Ігор намагався зі мною поговорити, щось мені говорив про те, що зробив помилку. Та я лише відмахнулась і пішла далі. Адже знала, що там у батьків дома мене чекає мій майбутній чоловік Артем. Людина можливо і не надто багата, людина у якої нема тих величезних, нездійснених мрій та планів, але саме головне людина надійна.