Ви знаєте що в багатьох розпадах молодих сімей звинувачують маму дружини або мама чоловіка. У тому, що розпалась моя сім’я чоловік звинувачує мою маму, я ж вважаю своєю рятівницею.
З Анатолієм ми одружилися п’ять років тому, були дорослими, йому було тридцять років, а мені було двадцять вісім. Тобто вже дорослі, сформовані особистості, які мали вже свої цілі, знали до чого прагнути, ну в крайньому разі мені так здавалося.
В мене була хороша, пристойна робота і досить велика зарплата. Анатолій також працював, але при цьому ще й дуже мріяв розвинути свій бізнес, мав план, мав ціль куди рухатись, я йому у всьому стала підтримкою. Два роки тому він наважився покинути свою роботу і почався займатися розвитком бізнесу. Але річ в тому, що крім планів далі робота в нього ніяк не рухалась. Пройшов місяць, два, пройшло пів року, а там і рік, а зрушень абсолютно ніяких. Він все сидів зі своїм блокнотом, щось записував, щось підраховував.Ті збереження, що він мав, він не чіпати, бо то були інвестиції. Ми жили виключно на мою зарплату, нам цього було більш ніж достатньо.
Коли я йому сказала про те, що час неминуче втікає, молоді роки також і що я хочу стати нарешті вже мамою. Анатолій потім почав на мене кричати, що я дуже нерозумна жінка, що я не розумію, що діти – це величезні витрати. Що ми не можемо зараз дозволити собі стати батьками. Тим більше якщо я буду народжувати, мені доведеться піти в декрет, а оскільки він і досі не налагодив свій бізнес, за що ж ми будемо жити.
Я тоді дуже сильно на нього образилась і, мабуть, що вперше я тоді пожалілася своїй мамі. Адже вона саме в той час подзвонила, а я плакала, довелося все розказати їй. Мама поставила мені питання, а чи не дорого мені обходиться мій чоловік. Адже я його, як дитину одягаю, взуваю, годую своїм коштом. А ще до того ж всі домашні справи були на мені, не дивлячись на те, що він вдома, я поверталась додому й мені потрібно було прибрати, випрати, приготувати, помити.
Я тоді про це задумувалась, мама мені порадила, щоб я взяла відпочинок у наших відносинах. Я не знала, як йому про це сказати і як донести, адже розуміла, що його можу сильно образити й це дуже вплине, на наші відносини. Чесно кажучи про те, щоб розлучатись в мене не було навіть думок.
Одного дня зателефонували моя тітка та сказала, що моя мама дуже сильно захворіла, вона в лікарні й мені потрібно брати відпустку та їхати доглядати матір. Я не роздумуючи взяла відпустку своїм коштом та помчала до матері. Яким же було моє здивування, коли матір виявилась здоровісінькою. Та не просто здоровою, мама придбала дві путівки в гори, для мене те для себе і ми поїхали з нею відпочивати.
За цих два тижні, що ми відпочивали в горах, мій телефон розривався від повідомлень та від дзвінків мого чоловіка. Спочатку він просив, щоб я найняла мамі доглядальницю, щоб чужа жінка доглядала за нею. Тоді він почав поговорити мені, щоб я перевела йому кошти на його рахунок, адже йому потрібно за щось жити.
Коли я йому сказала, що не робитиму цього, він дуже образився. Анатолій почав згадувати мені про те, що ми обіцяли і вгорі, і радості бути разом, що я мала б його підтримувати. Багато чого він говорив мені образливого в мою сторону, особливо коли назвав мене безвідповідальною, сказав, що мені не можна мати дітей. Якщо я навіть з чоловіком не можу знайти спільну мову, покинула його у такий важливий для нього період, коли він лише починає розвиватися, то куди ж мені дитину.
І тоді я довго думала, ці два тижні стали для мене тим переломним моментом, що я зрозуміла, що краще буду без чоловіка ніж з таким. І сталося важливе для мене знайомство, я познайомилася з хорошою жінкою – завідувачкою дитячого будинку. І саме зараз я займаюся одночасно і розлученням, і збираю документи на всиновлення дитини.
Я сподіваюся, що моє майбутній буде світлим сповненим веселим дитячим щебетом.