Я перестала спілкуватись зі своєю матір’ю та зі своєю рідною сестрою і все через племінницю. У моєї сестри Ані є донька Настя, вона такого ж віку, як і моя донька Віка. Дівчата хоч і двоюрідні сестри та завжди чомусь в дитинстві билися, сварилися, завжди не могли щось поділити. І якщо моя Віка ніколи нічого не відвойовувала, а сиділа тихенько завжди в кутку та плакала, то Настя підіймала галас і завжди у всьому звинувачували мою доньку. Ще з дитинства я захищала свою Віку та говорила всім, щоб не сміли її чіпати. Коли дівчата трохи підросли то перестали так часто спілкуватися одна з одною, тому й менше стало проблем.
Коли у двадцять років моя Віка привела знайомитись до мене свого нареченого, я була за неї рада. Костя був старший від неї на три роки, вони разом працювали, мені здавалось, що вони підходять один одному. Якраз наближався ювілей моєї мами і я запропонувала Віці, щоб вона прийшла не сама зі своїм нареченим. Вони так і зробили. Вони повідомили всіх рідних, що в них скоро весілля, всі за них раділи. Моя мама також була в захваті, говорила, що чудовий подарунок, що вона ще відчуває в собі сили, щоб няньчити правнуків.
Та коли до весілля залишалося всього місяць, Віка повідомила мені новину про те, що вони з Костею розлучились, що, мовляв, він її запідозрив у зраді. Хоча вона ніколи йому не зраджувала, та в нього звідкілясь з’явилися різні докази. Я була здивована та запитувала звідки ж ті докази, а Віка була настільки занурена у своє свої проблеми, що не хотіла ні в чому розбиратись. Дуже довго донька відходила від тих відносин.
Коли через пів року після тієї події, моя мама повідомила мені про те, що Настя збирається заміж і нареченого звуть Костя, я спочатку не звернула уваги, адже імен таких багато. Та мама уточнила, що це саме Вікин Костя і, що саме Настя його підтримала тоді, коли моя Віка йому зрадила. Я намагалась пояснити мамі, що Віка не зраджувала його, що вона не знає хто і чому так підло вчинив, щоб він в те повірив. Та мама мене не розуміла, вона сказала, що щоб там не було, ми маємо прийти на весілля Насті та Кості, я ж сказала, що навіть не збираюсь переступати порогу їхнього будинку. Ми дуже сильно посварились і на весілля до племінниці я не пішла.
Я не знаю як весілля гуляли, мене не цікавить. Я зрозуміла чиїх рук справа розлуки моєї доньки з її нареченим. І скажу відверто, навіть не боячись осуду, що я абсолютно не бажаю їм гарного життя, я не бажаю їм щасливої долі, я хочу, щоб бумеранг покарання обов’язково прилетів до моєї племінниці. Адже коли ображають мою дитину, то ні родичів, ні друзів у мене немає. І хай би там як, я вважаю, що своє покарання племінниця обов’язково отримає, а моя донька обов’язково буде щасливою.