Архивы Жизнь - Сторінка 35 з 49 - Розповіді Серця

Донька пробачила зраду своєму чоловіку. А я тепер не знаходжу собі місця, зять став для мене останньою людиною на цій землі. Я не пробачу те, що він образив мою дитину.

Пишу до вас чи то почути пораду, чи просто щоб виговоритись, адже моє материнське серце не на місці і

Виявляється мама так і спланувала, що старшому сину вона віддасть свій власний будинок, а середньому сину будинок в якому ми зараз проживаємо, а я, мовляв, як дівчина маю піти до чоловіка жити. Та батько категорично з тим не згоден

У мене почались проблеми з моєю мамою, і я не знаю як їх вирішити. Якщо чесно, до батька звертатися за

Все життя, моя бабуся, у всьому їй потакала, у всьому догоджала. Коли бабусі не стало, мама хоче, щоб її функції виконувала я. Я ж не можу бавити свою дорослу маму, у мене своя сім’я. Та мама маніпуляціями дістала вже всю рідню

Пишу сюди з надією почути пораду від тих, в кого такі ж відносини з матір’ю як і в мене.

“Поглянь, як твоїй подрузі пощастило, тобі такого ніколи не побачити”, Наталя знизила плечима та сказала “Кожному своє щастя”

Ми з моєю однокласницею Наталею були найкращими подругами, єдине, що в нас було різне це наші соціальні статуси.

А я мовчала, просто сиділа і плакала. Адже ті, на кого була в мене надія не надто раді були мене бачити в себе, а невістка навіть не задумуючись запропонувала мені допомогу. Тепер головне мати час, щоб віддячити

У своїй шістдесят п’ять я залишилася, можна сказати, безхатченком. Це нещ _астя з неба знайшло

Двадцять років чоловік не підозрював,що донька не його. Та довелося відкрити таємницю, щоб донька не наробила біди, через материнську необачність

Нещодавно я прочитала історію матері, яка знає, що її донька вагітна не від зятя. І разом з донькою нестиме

“Краще хай підуть в сільську школу, та виростуть нормальними людьми, як їхній батько, ніж йти в міську школу та вирости такими ледачими книголюбами, як їхня мама та весь її рід.” Я навіть не дослухала тієї розмови до кінця, пішла пакувати речі

Ми те покоління, яке намагається відстояти свої кордони. Я звичайно розумію, що багато хто почне дорікати

Я живучи в сільській місцевості мушу виконувати важку чоловічу роботу. Адже мій чоловік ходить до своїх батьків виконує цю роботу в них, а приходить додому то вже немає як робити, бо темно, от я мушу робити це сама. Та він не бачить у цьому проблеми

Я у свої двадцять вісім зовсім заплуталась, та не знаю як вийти з ситуації, яка склалася в мене з чоловіком

Допомогли середній донці купити будинок, а старша і молодша замість порадіти за сестру, почали надзвонювати до нас з претензіями. Мовляв, ви продали пай, де наша частина грошей?

Малі діти, малі проблеми, а чим вони стають старшими, тим більше проблем і непорозумінь з ними.

“Тьотю, це моя сестричка, це я вам її привела, мама казала, що у вас немає діток, а ви такі багаті, то вона нас продасть вам за гроші. То ви нас не купуйте, ми до вас і так підемо.”

Можливо, багато людей мене осудить, можливо, хтось і підтримає. Я нещодавно стала жителькою одного невеликого