Архивы Life - Page 56 of 72 - Casual Stories

Я домогосподарка, а сестра чоловіка працює на двох роботах. Вона вважає, що жінка має працювати. І завжди всім розповідає, що вона успішна, а я утриманка. При цьому у мене четверо дітей, а у неї двоє, своїх дітей я сама доглядаю, а їй це робить свекруха.

Мене звуть Ольга, мені тридцять п’ять років. Я щаслива дружина та мама чотирьох прекрасних діток.

Мені стало образливо за своїх дітей, значить, як пасти гусей, полоти городи, ходити до магазину спекою, замітати їм подвір’я – то мої діти годні, а як пригостити їх дорогою цукеркою, то не для них. Тепер допомоги не дочекаються.

Чому так несправедливо, що тих дітей, які поряд з батьками старенькими, завжди не цінять, а ті діти які

Я п’ять років доглядала лежачу маму, а коли її не стало то її онука, моя племінниця, одразу заявила про свої плани на будинок бабусі. При тому, що за п’ять років вона жодного разу не навідала хвору бабусю.

Хочу поділитись своєю історією свого життя, та того, як не можу знайти розуміння від своїх родичів.

Як виявилось, Оксана не хоче сидіти і святкувати разом з нашою сім’єю, і взагалі вона вважає нас дивними, і їй не подобаються ось ці наші родичання, наші улесливі розмови з нею. Мабуть, їй потрібна така свекруха, щоб кілька раз кругом хати дрючком обігнала, то тоді б гонору трішки б поменшало.

Завжди чула від людей про те, що свекруха руйнує сім’ю. А чому ж мовчать про те, що молоді дівчата

Як пояснити дітям, що бабусям вони не цікаві. А як стануть старі та немічні, то одразу згадають про дітей і онуків. Але ж це не справедливо.

Моїм дітям дуже не пощастило з бабусями. Не дивлячись на те, що вони є обидві, як з маминої сторони

“Ну, що ж Оксана ваша, нехай би трошки сk _инула вaги, а то сину з нею встидно на людях”. – сказала мені сваха. От тепер думаю, чи з нормальними людьми ми породичалися

Пішла я до доньки на день народження, а тепер маю чим нерви собі псувати. Коли моя Оксана п’

Сестра чоловіка взяла сообі за мету розлучити нас. При цьому цій юній особі лише сімнадцять років

Ми молода сім’я, живемо всього-на-всього шість років, для когось можливо це великий термін, для

Ситий голодного не розуміє. Це про моїх доньок, через те, що у однієї є достаток, а іншій я мушу допомагати, вони посварилися. Я з одної сторони згодна зі старшою, а з іншої сторони мені дуже шкода молодшої.

Мої доньки ніяк не можуть порозумітися між собою, та і мене втягують у свої сварки. Річ в тому, що старша

Син першу дружину з двома дітьми залишив зі мною. Тепер вимагає, щоб я її в _игнaла. А я не можу, бо це ж мої рідні онуки

Ніколи не думала, що заради невістки та онуків, відмовлюся від рідного сина. Хоч і не можу сказати, що

Продавали будинок і прощалися з ним назавжди. А через двадцять років знову переступили цей поріг. Буває так, що коли ти з чимось прощаєшся і думаєш, що ніколи вже не побачиш того, воно ось так вривається у твоє життя.

Коли мені було дев’ять років я на все життя я запам’ятала сцену, як плаче мама, як батько