Архивы Жизнь - Сторінка 35 з 49 - Розповіді Серця

Я живучи в сільській місцевості мушу виконувати важку чоловічу роботу. Адже мій чоловік ходить до своїх батьків виконує цю роботу в них, а приходить додому то вже немає як робити, бо темно, от я мушу робити це сама. Та він не бачить у цьому проблеми

Я у свої двадцять вісім зовсім заплуталась, та не знаю як вийти з ситуації, яка склалася в мене з чоловіком

Допомогли середній донці купити будинок, а старша і молодша замість порадіти за сестру, почали надзвонювати до нас з претензіями. Мовляв, ви продали пай, де наша частина грошей?

Малі діти, малі проблеми, а чим вони стають старшими, тим більше проблем і непорозумінь з ними.

“Тьотю, це моя сестричка, це я вам її привела, мама казала, що у вас немає діток, а ви такі багаті, то вона нас продасть вам за гроші. То ви нас не купуйте, ми до вас і так підемо.”

Можливо, багато людей мене осудить, можливо, хтось і підтримає. Я нещодавно стала жителькою одного невеликого

Я йому сказала, що проєкт над нашими стосунками закінчено, і він може знайти для свого проєкту когось столичного. Я не знаю чи він зрозуміє, чи ні, але ні бачитись, ні спілкуватися з ним я не можу більше.

Я дівчина з передмістя, там проживаю зі своїми батьками. Мої батьки доволі заможні люди та попри це я

Заходимо та бачимо – Соня стоїть та заглядає у замкову щілину дверей і так змовницьки до нас підморгує оком. Ми її запитуємо, що сталось, а вона каже: “Тихо, там Сергій свариться з Ніколь”. Ми оніміли з якою ще Ніколь?

Хоча завжди називають малих дітей фантазерами, та малі діти завжди сприймають світ набагато простіше

“Ти, що офіційно взяла його собі, навіть не дізнавшись які в нього гени?”- сказала сестра телефоном. Але ж генетика не завжди має вплив, ми з сестрою – діти одних батьків, а зовсім різні.

Уже минуло п’ять років, як я стала мамою для прекрасного синочка Артема, але з того часу я залишилася

Він сидів і грав на баяні, а люди йому кидали кошти в паперовий ящичок. І ось ця людина протягнула мені гроші. Він сказав: “На, тобі з дитиною потрібніше, а я собі ще зароблю, дасть Бог.” Допомога була від людини, яка сама потребує допомоги. А інші, навіть не вислухали

Зараз, пишучи свою історію, я просто сиджу і плачу. Я їду в автобусі з маленькою дитиною, їду не від

Пішла я до невістки, щоб захистити онучку, яку та постійно ображає. Та виявилося, що онука не ангелочок і це від неї потрібен захист

Я, бабуся дівчинки підлітка, моїй Карині чотирнадцять. Вона активна, дуже красива, талановита та розумна дівчинка.

Не можемо порозумітися через традіцію називати дітей на честь когось. Я вважаю, що існує безліч красивих імен, навіщо одне й те саме ім’я давати з покоління в покоління. А от сестра чоловіка категорично проти моєї думки.

Нещодавно, в нашій сім’ї стався конфлікт і винуватицею якого я вважаю сестру чоловіка.

Коли розписувались у нас не було коштів на те, щоб купити нормальні каблучки. І все що ми могли дозволити, це купити звичайні металеві колечка, абсолютно дешеві.

Розповісти свою історію мене надихнуло нещодавно переглянуте відео. На ньому зовсім юні одинадцятикласники