Архивы Жизнь - Сторінка 32 з 49 - Розповіді Серця

Донька одразу мені заявила, що після весілля житимуть у мене. Адже до свекрухи вона не хоче. Ось тут уже я задумалась і запитала її з якого дива таке рішення, адже я також не хочу жити із зятем в одній квартирі.

Я матір, майже, дорослої доньки. Чому, майже, тому, що я вважаю, що вісімнадцятирічні дівчата, ще дуже

Я не дозволила сину одружуватися, а він мене не послухав. Уже п’ятий рік не спілкуємося. Я жалкую про свої слова та вчинки, але це запізно. Та головне, вони щасливі!

Я сама своїми руками зруйнувала свої відносини зі своїм сином. Коли виховувала Юрія то навіть не сподівалась

Після розлучення діти вирішили залишитися з батьком. Я їм вдячна за це. Ми ж обоє батьки цим дітям, ми обоє несемо за них відповідальність.

Я не знаю чи дійсно вірити статистиці, що дев’яносто дев’ять зі ста сімей переживають зраду

Брат сам зізнався дружині у своїх зрадах, вона його пробачила. Коли про це дізналася наша мама, то не дивлячись на вік та розміри брата він був битий, перед Юлею мама щиро просила вибачення, що виховала сина зрадника.

Мій брат ледь не наробив біди через своє нове кохання. Я рада, що він зупинився вчасно та він залишився

Одразу з порога почали нас лаяти кp _ичати, що хлопцеві лише вісімнадцять, що він єдина дитина в сім’ї, що на нього покладали надію, батьки хотіли, щоб він став людиною, а наша погана донька зруйнувала його життя. Та навіть ворогу не побажаємо породичатися з такими неврівноваженими людьми.

Хочу розповісти людям про історію своєї доньки, адже, як матері мені це дуже болить. Як матері мені дуже

Я почула голос свого нареченого, який сказав, що саме головне, щоб мої батьки при даруванні квартири на весіллі, обов’язково його вписали, як співвласника. А далі йому вже неважливо, яка я і який в мене характер. Це і вберегло мене.

Через свою закоханість та необізнаність, я ледь не стала однією з тих нещасних дружин, які потрапляють

Дізнавшись про зраду, я використала досвід однієї незнайомої жінки, прочитавши її історію. Це стало компенсацією за мої зруйновані почуття.

Моя тема знайома в великій частині жіноцтва, це коли ти присвячуєш себе всю сім’ї, всю до останньої волосини.

Невістка попросила перевірити чи виключила вона суп на плиті. Ми перевірили, та замість супу нас чекав син зі своєю коханкою. І у всій цій історії я виную себе

Я все життя вважала, що мій син – це найкращий, найрозумніший та найвихованіший чоловік у світі.

Попросила у чоловіка кошти на ліки, я свою зарплатню витратила на ремонт його ж автомобіля. Та на моє прохання, він сказав, що я блефую, що він не вірить мені, що в мене нема ще однієї картки де я складаю гроші потай від нього

Коли виходила заміж, то навіть не могла здогадатись про те, з яким чоловіком мені доведеться жити.

Два роки зраджував дружині, а тепер все життя вимолюватиму прощення. Адже те, що вона не подала на розлучення, уже запалює в мені вогник надії.

Мені п’ятдесят вісім років, я дорослий чоловік, я батько двох дорослих доньок, дідусь двом маленьким онукам.