От, що чоловіки за люди такі і то ж, мабуть, кожен другий, котрого я знаю. Два дні тому, до мене прийшов мій старший брат. Прийшов дуже пригнічений, видно, що був дуже роздратований, вирішила запитати, що сталося. Він одразу запитав мене, чи може він пожити зі мною, адже я проживаю сама і маю вільну кімнату. Я була здивована, адже Андрій уже вісім років як одружений з Олею, у них підростає двоє прекрасних діток. Одразу запитала, що сталось, чому він вирішив піти від дружини.
І от, він мені заявляє.
-Ти уявляєш, Оля мені зрадила. Як вона могла? Вісім років прожити, двоє діток, я все для них..
Я була шокована він почутого, запитала, як же Андрій дізнався.
-Я бачив власними очима і коли підійшов до неї та запитав навіщо ти це зробила, вона сказала, що це відповідь на мої зради.
Це мене ще більше шокувало, запитую.
-А ти, що зраджував Олі?
А він мені так здивовано говорить.
– Так, а що тут такого, я ж чоловік!
– І, що, що ти чоловік? Тобто, якщо ти чоловік, то тобі можна зраджувати?
– Так,- говорить мені Андрій, – всі чоловіки мають зраджувати. Так ми відчуваємо свою силу, а жінка вона не має права, от вона має бути берегинею, вона мала бути дома з дітьми. А так, який приклад вона подає, як матір?
-А ти, як батько? Хіба нормальний приклад подаєш?- запитую.
-Але ж, я в першу чергу чоловік!
Чесно, мені хотілось розірвати його тоді на шматки.
-Тобто, ти чоловік і тобі можна зраджувати, а вона, як жінка, знаючи про твої зради, повинна просто сидіти і ніяк не реагувати?
Ні я не підтримую, ні його, ні її. Я взагалі не розумію, навіщо жити разом, якщо ти вже зраджуєш. Та розлучіться ви, та й все. Але ж ні! Він категорично впевнений, що він правий, а вона ні. І ми настільки тоді з ним посварилися, що він так і не залишився в мене переночувати. Йому довелося йти до своїх друзів проситися на ніч. Батьки наші живуть далеко в селі і про цю ситуацію, поки що, не знають.
Я одразу зателефонувала до невістки Ольги і запитала чи правда все це. І вона сказала, що так. Що Андрій зраджує її вже понад п’ять років, що змінив кілька коханок, що вона спочатку терпіла, думала, що чоловік нарешті оговтається та перестане шукати кохання на стороні. А пів року тому вона зустріла іншого чоловіка і вона налаштована на серйозне з іншим, що вона вже хоче розлучення.
І ось зараз в мене в голові абсолютно не вкладається те, про що я дізналась. Як так? Ви живете вісім років разом, у вас двоє дітей, для всіх ви зразкова сім’я. При цьому, чоловік п’ять років зраджує, міняючи коханок одна на іншу, дружина знає про ситуацію та мовчить. Але зрештою вона зустрічає іншого. І ось тоді, чоловік який п’ять років заводив собі коханок відчуває себе ображеним та зрадженим. Вибачте, але ж вона також не кам’яна, вона також людина, хіба їй не образливо, хіба ж вона заслуговує на таке, лише через те, що вона жінка? Агов, чоловіки, що з вами? На мою думку, маючи коханку, ви не стверджуєтесь так, як чоловіки, таким чином, ви показуєте свою слабкість. Адже сила чоловіча, мабуть, в тому, щоб кохати і оберігати одну єдину.