Я хочу поділити своєю історією, та почути відгуки таких же молодих сімей, як і наша. Бо цікаво, чи це лише в нас так, чи це у всіх такі відносини з батьками. Ми одружились чотири роки тому. Зараз маємо маленьку донечку Кіру, їй лише два роки.
Я сиджу в декретній відпустці, а чоловік працює віддалено. У нас у обох є батьки і вони постійно підтримують нас у фінансовому плані. Ми їм звичайно вдячні, але справа в тому, що ми ніколи з чоловіком не просили їх про фінансову допомогу, абсолютно, жодного разу.
Проте, вони щомісяця можуть дати онучці на якийсь одяг, смаколики. Наприклад, минулого місяця батько прийшов до нас і побачив, що у нас у ванні зламаний змішувач. То він, навіть нічого нам не говоривши, пішов і придбав новий. Приніс його, поставив і сказав, щоб ми замінили. Чоловік в той день мав дуже багато роботи, тож не замінив. На наступний день з ранку зателефонувала мама та запитала, чи зять полагодив поломку. Я пояснила, що немав часу. Мама почала лаяти мене, говорити що батько ходив, вибирав, купував, а ми ще чогось чекаємо. Говорила про те, що ми не вдячні, що нам все купують, все дають, а ми навіть не можемо підняти свої зади, та піти зробити те, що потрібно. Що ми неначе малі діти, яким потрібно не лише все купувати, а і все за нас робити. Хоча знову повторюся, ми це придбали б і зробили б самі, але тоді коли був би дійсно час. Чоловік іноді може спати по три – чотири години на добу, адже він постійно зайнятий.
Зі свекрами така ж сама історія, вони також намагаються постійно управляти тим, що подарують. Наприклад, минулої зими, дали нашій донечці на комбінезон кошти одного дня, а на наступний день, уже мене питають чи я придбала, та просять прислати фото. Я їм пояснюю, що погана погода ми не ходили. Одразу почали стогнати, що, мовляв, мабуть, уже ми їх витратимо на щось інше, а те, що потрібне ми не можемо вчасо купити.
І так завжди. Ми вже й говорили, що не потрібно тоді нам давати. Вони починають ображатися, що ми не вдячні, що нам дають, а ми ще й носа вернемо. Що ми єдині діти, що мають одну онучку, то комуж мають вони давати. От, скажіть будь ласка, ті у кого є такий досвід, як вийти з таких стосунків з батьками? А то іноді почуваємося малими дітьми, що нашкодили.