Я все життя вважала, що мій син – це найкращий, найрозумніший та найвихованіший чоловік у світі. Він у нас з чоловіком єдина дитина, на жаль через здоров’я більше родити я не змогла. Ми для нього були прикладом у житті, мій чоловік завжди оточував мене турботою, увагою, коханням і завжди гарно ставився до сина. Тому, я знала, що мій син виросте таким же як його батько, я вважала, що моїй майбутній невістці дуже пощастить.
Прийшов час, мій син у двадцять вісім років вирішив одружитися. Якщо чесно, невістка мені не дуже сподобалась. Мій син має вищу освіту, має дуже хорошу роботу, він власник двох кімнатної квартири, до речі практично всю вартість її він виплатив сам, ми лише допомогли з першим внеском. А його нареченого Ольга, ну така собі тихенька, непомітна, сіренька мишка. Якщо наш красень, майже, два метри зросту, широкоплечий, то Оля, ну так якихось, метр шістдесят, трішки пухленька, а як виявилося, ще й закінчила лише швейне училище. Ну от не таку невістку я собі малювала у своїх мріях. Чомусь сподівалась біля нього, чи не супермодель. Та свого розчарування я звичайно їм не виказала.
Час плину непомітно, а за рік уже і онучка в мене з’явилася. Якщо чесно, я прискіпливою була свекрухою, завжди чомусь намагалася знайти в Олі щось погане. І те не так і все не так, і синові неодноразово казала він лиш завжди мовчки слухав. Знову ж повторюся, вважала я, що вона йому не рівня, що от він такий золотий хлопчик, а вона якась нікудишня. Але я вам скажу, що під час заміжжя Оля таке добре привела себе до ладу, схудла, змінила зачіску, почала ходити на манікюр, на різні макіяжі, почала дорого одягатись. Мені це не сподобалось ще більше, я почала говорити синові, що, можливо, вона вже якогось собі має, раз так приодягається.
А одного дня сталась така пригода, телефонує невістка та й говорить, так і так, мовляв, поїхала я до батьків з дитиною, і лише ось на півдорозі згадала, що на плиті забула вимкнути суп, а син ваш на роботі затримається, то ви єдина надія, щоб не спалити свою квартиру та квартиру сусідів. Ну думаю, от невістка на мою голову звалилася. Швидко чоловікові гукнула, погнали ми автомобілем на всій швидкості, примчали до синьої квартири, дякувати Богу, хочуть ключ нам залишили вони. Відкриваємо квартиру, я на кухню – ніякого там супу немає. Думаю, що це за жарти такі невдалі від цієї селючки. Чую у квартирі галас, хтось є. Ідемо з чоловіком до кімнати, а з неї вискакує наш син у чому мати родила, а позаду нього виглядає якась дівиця. Ми отетеріли, аж тут чують відмикаються вхідні двері, оглядаємося, стоїть наша невістка, правда без нашої онучки і говорить нам: “Ну, що і хто ж з нас тепер гулящий я, чи ваш син?” повернулась і пішла.
Як виявилось вона сказала нашому сину, що поїде до батьків з дитиною відпочити, адже вона дізналась що в нього є коханка. Наш син, щоб не витрачати часу одразу запросив свою коханку до себе у квартиру. І невістка, щоб показати нам який насправді наш син, і придумала цю брехню, із тим нещасним супом.
З того часу минуло вже пів року, наш син втратив роботу, саме головне, що він втратив родину. Адже невістка подала на розлучення, подала на аліменти, ми вже пів року не можемо побачити свою онучку. Син через втрату роботи та дружини почав зловживати, я прошу його схаменутись, а він мене запитує: “Мамо, а ти чого хотіла, тобі ж не подобалась така, от я й шукав іншу…” І ось тепер, дивлячись, як ламає своє життя мій син, я картаю себе.