Я з тих людей які вважають, що кожен має вчитися у житті всьому сам. У кожного є свої помилки. які він має сам помітити, сам виправити. Точно така ж ситуація сталася коли мій двадцятирічний син заявив мені з чоловіком про те, що він одружується. Ніяких заперечень з нашої сторони не було, хоча багато родичів говорили, що ми маємо заборонити йому, маємо сказати, щоб він одумався. Маємо, мовляв, пояснити, що так робити не варто, що він ще занадто молодий, що ще зарано створювати сім’ю. Ми ж сказали: “Як вирішив, твоє рішення, але будь добрий, створивши сім’ю зумій її утримувати”. Чесно кажучи, син тому був дуже розчарований, найбільш розчарований тим, що ми йому сказали, що забезпечити майбутню сім’ю житлом має саме він, через те, що він голова родини.
Ми люди зовсім не бідні. Ми маємо великий двоповерховий будинок, ми маємо свою справу, яку з чоловіком започаткували самі і в яку вкладали багато сил та коштів. Тому завжди синові говорили про те, якщо він щось хоче мати, він має над тим працювати. Дуже багато було критики від наших родичів, а також зі сторони родичів невістки, які говорили, що ми жадібні, що ми скнари, що ми зажерлися і нам байдуже на єдиного сина. Ні, нам не байдуже, але якщо люди вирішують, що вони готові створити сім’ю, значить вони готові нести відповідальність за неї. Я так вважаю.
І що ви думаєте, двадцятирічні студенти прожили разом у шлюбі рівно пів року, і після того вони офіційно розійшлись. Як виявилося, ні він не був готовий фінансово забезпечувати родину, що вона була не готова морально та фізично бути господинею. Орендоване житло для них виявилося за дорогим, а жити в гуртожитку було не дуже комфортно. Що рішення про весілля, що рішення про розлучення – це особиста їхня справа. У жодну з них я не влазила, хоча знову знайшлися ті, хто і в цьому звинуватити нас з чоловіком. Говорили, що у розлученні тому, що якби ми пустили молодих жити у свій будинок, то вони б жили до сьогодні. Але я не готова утримувати двох самостійних, дорослих людей.
З того часу вже минуло чотири роки мій син закінчив навчання, зараз влаштувався за спеціальністю, та працює. Він сам заробив на перший внесок за квартиру, а решту ми з чоловіком йому оплатили. Я знаю, що в нього з’явилася дівчина, але поки, що про весілля він нам не повідомляє, як і першого разу цього разу, я також не втручаюся в його стосунки, та в його рішення, це особиста справа сина.