Посварилась я нещодавно зі свахою, тому пишу сюди, бо хочу побачити стільки нас таких хто підтримує мене, а хто тих хто доритримується свашиної думки. Моя донька Марина два роки тому вийшла заміж за Максима. Він хороший хлопець, ми одразу з ним знайшли спільну мову, та й зі сватами начебто все добре було.
Але минулого тижня телефонує до мене сваха і говорить, що не може вже витримати цього всього, що мовчала, бо не хотіла псувати відносини, але мусить щось сказати, бо з моєю донькою спільної мови вона не знаходить. Я вирішила запитати, що ж такого страшного сталося. І от сваха мені видає, каже: “Мій Максим все життя, відколи я його народила, був охайним, доглянутим, завжди випраний, вигладжений, завжди славно одягнутий. А відколи оженився з вашою Мариною, то такий став зачуханий, сорочки непрані, а вчора прийшов до нас, а на носкові дірка.”
І вирішила сваха піти до дітей додому і за це поговорити з Мариною. Та застала картину, де Максим сам собі готує їсти, а Марина моя в цей час у ванні. Сваха каже, що вона не витримала і задала моїй доньці питання, навіщо вона вийшла заміж за її сина, якщо не може за ним доглянути. Моя Марина дівчинка така, що за словом кишеню не лізе, і одразу їй сказала, що я вашого Максима не всиновляла, я вийшла за нього заміж, а він така ж людина як і я, має дві руки, дві ноги і голову, отже може сам себе обслужити.
Ну, я кажу свасі, що я згодна зі своєю донькою. Адже дійсно, моя донька вийшла заміж не для того, щоб доглядати за чиїмось дорослим сином. Я зі своїм чоловіком, наприклад, живу в шлюбі уже двадцять вісім років, всі ці роки, він сам прасує собі сорочки. Так, коли в мене вихідний, готую я, але коли я на роботі, а в мого чоловіка вихідний, то відповідно в той день готує він. Бувають такі дні, що ми обоє заморені, тоді ми перекусимо чимось таким, якимось бутербродами, чи щось купуємо в супермаркеті готове. Для мого чоловіка не проблема помити посуд, чи вивішати прання. І доньку я також привчила до того, що жінка не значить, що вона прислуга, яка має працювати зміну на роботі, а тоді ще й зміну дома. Тому вважаю, що моя донька абсолютно права, тим більше, що цю ситуацію Максим з Мариною обговорили ще до весілля, і я це точно знаю, бо я чула їхню розмову. То в чому тепер проблема?
Взагалі зі свахою в нас розмови не вийшло, вона на мене образилась і на доньку мою теж. І от мені цікаво чи є ще тут прихильники того, що жінка зобов’язана бути доглядальницею дорослому чоловіку.