Мої доньки ніяк не можуть порозумітися між собою, та і мене втягують у свої сварки. Річ в тому, що старша донька вийшла заміж дуже вдало. Зять і ще з молоду займався бізнесом. Справи в нього йдуть добре, вони гарно забезпечені, мають одну дитину, онучку мою Лілю. Донька може дозволити собі працювати віддалено, на пів дня. В неї свій автомобіль, який зять їй подарував на день народження. Вони їздять відпочивати у різні країни.
А молодша донька вийшла заміж за свого однокласника, звичайно хлопця, зі звичайної родини. Тож достатку вони ніколи не мали, але все, що в них є з нажитого, це четверо діток. І мені настільки шкода молодшу доньку, що практично всю свою пенсію я витрачаю на них. Я ще й працюю, тож зарплату собі, пенсію онукам. І тут така річ, що молодший зять втратив роботу, і вже рік ніде не працює. Ну не може він знайти роботи.
Так от останніх два місяці, старша донька доїдає молодшу і мене заодно. Якщо до цього вона добре ставилась до племінників, допомагала часто сестрі, то тепер категорично сказала допомагати ні в чому не буде і мені забороняє. Сказала, що раз міг він зробити чотирьох дітей, то нехай може їх забезпечити. Дивується, як це так, що багатодітний батько в наш час, коли кругом потрібні чоловічі руки, сидить без роботи. Ми проживаємо в невеличкому містечку, робота є, але от вона йому не до душі. Тому він, мабуть, і не йде працювати. А я ж не можу не допомагати, як молодша донька прийде до мене з онуками, я що маю те й дам.
А вчора прийшла якраз молодша, а через хвилин п’ятнадцять і старша навідалась. І ось тут мої дівчата і пересварилися, старша наговорила образливих слів молодшій, а мені сказала, що якщо я буду їм допомагати, то вона від мене відмовиться. Мовляв, що це за батьки такі, які вміють лише народжувати, а забезпечувати не можуть. Молодша звинуватила старшу в тому, що вона за своїми грішми стала скнарою.
Я не знаю тепер, як примирити моїх дівчат. Я з одної сторони згодна зі старшою, а з іншої сторони мені дуже шкода молодшої.