У мене склалася непроста ситуація, я просто розриваюся між сином та онуком.
Річ у тому, що мій син розлучився зі своєю першою дружиною, маленький онук залишився з невісткою. Олежкові сім років, при розлученні його запитали з ким він хоче бути й хлопчик сказав, що з мамою. І мій син на це образився. Дорослий чоловік образився на малу дитину.
Та головне те, що син заборонив мені та всім нашим родичам спілкуватися з Олежкою. Сказав, що він сам вибрав мамину сім’ю то нехай вони його й виховують. Але ж це дитина і це нормально, що він хоче бути біля мами. Я намагалася поговорити з сином, але лише дуже посварилися.
А пів року тому мій син одружився вдруге і переїхав від мене. Це трішки облегшило мою ситуацію, адже я маю змогу запросити онука до себе. Колишня невістка не перешкоджає нашим зустрічам. Я взагалі шкодую, що син пішов від такої хорошої дружини. На відміну від теперішньої невістки з колишньою невісткою в мене завжди були прекрасні стосунки, ми завжди розуміли одна одну з пів слова. Сподіваюся й надалі будемо хоч трохи спілкуватися.
І от цих вихідних Олежка знову прийшов до мене. І знаєте, що він мене запитав? “Бабусю, а татко не прийде? А то я не хочу, щоб він знову на мене кричав, що я йому ніхто.” Уявляєте, вже понад рік пройшло, а дитина досі боїться, що тато кричатиме.
Я звичайно заспокоїла дитину і пояснила, що татко живе окремо від мене і не приходить без попередження. І поки онук побіг до ванни помити руки, я змахнула непрохані сльози. Адже перед очима постала картина, що я побачила кілька днів тому.
Річ у тому, що мій син одружився з жінкою у якої є дитина, дівчинка на рік менша за Олежку. Так от я зустріла їх у парку, вони там прогулювалися, я пройшлася з ними. Бачили б ви як мій син ставиться до дівчинки. Як тільки мала щось захотіла він біг їй купувати, коли сказала, що втомилася взяв на руки й поніс. Він до рідного сина так не ставився ніколи, навіть коли Олежка малесеньким був. Так мені тоді стало образливо, що й словами не передати.
Можливо якби мій чоловік був живий то зміг би вставити сину мізки, а відколи його не має, то й сину ніхто не авторитет. Тепер розумію, що онукові буду допомагати я замість рідного батька. Через те, що вважаю, що це я десь допустилася помилки при вихованні сина.