Розповім вам історію своїх однокласників, які значаться як розлучене подружжя. З десятого класу Ігор почав зустрічатися з Юлею. Вони були дуже красивою парою, обоє неймовірно красиві та розумні. Після закінчення школи вони вступили до одного ВНЗ. Через кілька років ми всім класом гуляли на їхньому весіллі. А далі, з часом ми всі розбіглися своїми дорогами життя.
І ось одна з однокласниць вирішила організувати зустріч, по перше цього року виповниться п’ятнадять років як ми закінчили школу, а по-друге, ювілей у нашої класної керівнички. Тож вдалося зібрати майже весь наш клас. Та яким же було моє здивування коли Юля та Ігор прийшли не разом.
Юля виглядала просто приголомшливо, красива, доглянута, струнка і жіночна. Неначе й не наша однокласниця, а молодша на кілька років. А от Ігор добряче піддав у вазі, та й виглядав не так свіжо. Спочатку ніхто не наважувався поставити їм провокаційне запитання. Хоча цікаво було всім. Коли ж після першого застілля хтось все-таки запитав про їх стосунки, Юля з усмішкою сказала, що не зійшлися характерами.
І лише під кінець зустрічі, коли більша частина розійшлася, а Ігор добряче випив, то вирішив розповісти, що сталося насправді.
Коли у Юлі та Ігоря народилися близнюки, то їхнє життя змінилося. Юля повністю присвятила себе дітям. Вона дуже змінилася, як зовні, так і по характеру. І ці зміни не подобалися Ігорю, він почав все частіше говорити дружині, що він у ній дуже розчарувався. Йому хотілося бачити біля себе струнку і доглянуту дружину. А натомість отримав майже стокілограмову тітку з незрозумілою зачіскою-гулькою на голові. За його словами, Юля геть не слідкувала за своїм харчуванням та зовнішністю. Вона не фарбувала волосся, не робила манікюр, не робила макіяж. Одяг вдягала на два розміри більший ніж вона сама.
І зрештою Ігор не витримав, і два роки тому він запропонував Юлі розлучитися. І вона погодилася. Після того їхні шляхи розійшлися, він лише справно виплачував аліменти, а сам жив за кордоном. А цього року він повернувся і зустрів свою колишню дружину. Спочатку навіть не повірив, що за два роки так можна змінитися. Але вона це змогла. І він тепер картає себе, що втратив її. Та назад дороги вже не має, адже Юля не хоче навіть розмовляти.
Після закінчення святкування я повернулася додому і ще довго роздумувала над словами свого однокласника. І розумію, як важко було Юлі пережити той період, адже без підтримки бути мамою дуже важко. Але вона молодець і доля обов’язково подарує їй зустріч з людиною яка буде її цінувати.
Материнство це дуже важко, ти віддаєш всі свої ресурси дітям. А собі лише сили, щоб вижити. Тому так важливо, щоб поряд була людина, що зможе підтримати не зважаючи на зміни в зовнішності.