Про те, що я стану бабусею в такому віці, я навіть подумати не могла. Адже всього недавно була на родинах у своєї однокласниці, яка вдруге стала мамою. Я свою доньку народила у неповних дев’ятнадцять. Пам’ятаю, як сварилась моя мама на мене, що я така ще молода і вирішила собі світ зав’язати дитиною. Але коли народилась моя донечка, то моя мама, не могла нею натішитись. І так вийшло, що після того у нас з чоловіком більше дітей не народилось. Тож я кожен день раділа, що тоді не послухалась нікого і наважилась народити.
І от моя донька закінчила одинадцятий клас, ми збирали документи на вступ. Ми багато з нею розмовляли про те, як вона буде навчатися, як і де жити в іншому місті. Але буквально за тиждень до вступу, моя донька почала плакати і сказала, що має в чомусь мені зізнатись. Я не могла зрозуміти, що сталось і тут вона мені заявила, що вона вагітна, у мене світ переді мною впав, я не знала, що мені робити як реагувати. Дитині ще й сімнадцяти немає, що робити, чи сваритись, чи жаліти. Одразу згадала своє, згадала, як мама плакала та просила аби я не поспішала народжувати, просила аби я перервала вагітність та задумалась над дитиною аж після двадцяти трьох-чотирьох. Я вирішила дати доньці право вибору, я не могла їй сказати, народжувати чи ні дні. Це мала вирішити вона сама і моя донька сказала, що вона хоче цієї дитини.
А наступний день до мене прийшли мої майбутні свати і зять. Зятем виявився хлопець, всього на два роки старше моєї доньки. Ми вирішили, що маємо об’єднати свої зусилля заради цієї дитинки, що має народитись. І от прямо на мій день народження, на мої тридцяти чотирьохліття, я стала бабусею прекрасного хлопчика, якого назвали Платоном.
Зараз я щаслива бабуся цього чарівного хлопчика, хоча коли я виходжу на прогулянку зі своїм онуком, всі думають, що я його мама. Моя донька все ж таки вступила до вишу і допоки вона ходить на пари, я бавлюся з Платончиком. Донька з батьком Платона так і не одружилися, хоча ми всі спілкуємося між собою, він і його батьки часто бувають у нас. Ми просто породичалися завдяки Платончику, вони достатньо допомагають. Я щиро сподіваюсь, що мою донечку там онука чекає щаслива доля.