Сестра чоловіка вирішила на нас нажитися, я вам скажу, що кілька місяців їй це прекрасно вдавалося. Мій чоловік родом з села, у свекрів дуже велике господарство, великий город, сад і ми після весілля з чоловіком, весь сезон приїжджали до них, щоб допомагати. Ми допомагали саджати город, допомагали обробляти сад, часто чоловік допомагав лагодити все в хліві. Тож за це нам свекри щедро дякували продукцією круглий рік. І скажу вам щиро, що я їм за це дуже була вдячна, адже вони значно економили наш сімейний бюджет.
Але так сталось цього року, що мій чоловік дуже сильно занедужав і через це залишився без роботи, йому фізично і не можна працювати пів року мінімум, а бажано взагалі цілий рік. Адже було оперативне втручання. Я працювала понаднормово, адже розуміла, що я одна буду забезпечувати сім’ю. Тому, на жаль, цього року не змогли поїхати допомогти свекрам, вони поставилися з розумінням. Вони допомогли нам фінансово лікувати чоловіка. І коли я їм говорила, що цього року навряд чи зможу приїхати допомогти саджати городи та обробляти, в кращому випадку приїду на осінь допомогти зібрати, вони говорили, що все добре, що наймуть людей, які їм допоможуть. В них ще є також молодша донька та зять, які прийдуть на допомогу, хоча чесно кажучи за ці роки вони ніколи не допомагали, адже самі живуть в селі і говорять, що в них своєї роботи вистачає.
Сестра чоловіка навідувалась до нас щомісяця і кожен раз, коли приїздила то говорила, що цього року страшенний не врожай, що в них, що батьків, нічого не вродило. Я звичайно не рада була те чути, адже говорила, що цей рік дуже невдалий, адже доведеться тепер закуповувати всі продукти на зиму. І тоді сестра сказала, що вона має дуже хороших знайомих на овочевій базі, де їй віддадуть овочі по гуртовій ціні. Я сказала, що звичайно багато купувати ми не будемо, але все ж кілька раз коли вона їхала я просила привезти мені то помідор на засолювання, то огірків. Адже не хотіла навантажувати тим свекруху, хоча раніше завжди ми в селі вдвох робили консервацію. Ніколи перед сестрою чоловіка в борг не залазила, одразу і віддавала всі кошти.
І ось настала осіння пора і чоловік уже почувається доволі краще, тому ми з ним зібралися і поїхали до батьків. Звичайно він не мав працювати, я мала б допомогти своїм свекрам повністю зібрати залишки всі з городу, перечистити гарбузи, кукурудзу, зібрати буряки, все те, що залишалось на останку. Приїхали до свекрів, вони були раді бачити свого сина, а ще дуже почали хвалитись нам тим, який прекрасний врожай цього року. Я була здивована та сказала, що їхня донька Оля кілька раз була в нас за це літо і кожен раз говорила про те, який страшенний неврожай. Сказала, що вона нам допомогла в одній з гуртових баз закупити дешевше овочі, свекруха була здивована почутим, та запитала: “Хіба тобі не вистачило тих овочів, що я тобі Олею передавала?”, я була здивована не менше неї та сказала, що Оля лише привозила ті овочі, які я просила її купити на базі. І тоді мій чоловік почав сміятися та сказав, що його сестра не дивлячись на те, що вже виросла все ж залишила всі свої способи з дитинства. Ще в дитинстві вона таким чином виманювала в нього кишенькові кошти, продаючи йому солодощі, які давали батьки на двох.
Свекри дуже розсердились на свою доньку. Свекруха при мені до неї зателефонувала та сказала, щоб вона негайно повернула всі ті кошти, які вона заробила на її овочах. Оля прийшла, адже живе недалеко і вчинила величезний скандал на подвір’ї, сказала, що ми ледачі, що живемо в місті і хочемо, щоб нам все готове давали. Що вона не просто так продавала нам, що вона хотіла за ці кошти придбати щось батькам, адже вони так тяжко працювали на городі, а ми геть нічого не допомогли. Але за ці шість років, що ми живемо з чоловіком, це був перший рік, який ми дійсно не могли приїхати, щоб допомогти їм. Гроші вона нам повернула за ті овочі, але ми їх не взяли, чоловік ці гроші залишив батькам. Адже вони дійсно важко працюють на городах, тим більше, що до міста ми повернулися з повним багажником городини. А от з сестрою чоловіка тепер ми будемо обережні.