У свій час, я не навчила доньку того, що потрібно завжди давати відпір, особливо тихим та підступним людям, які на вигляд неначе святі, а насправді дуже підлі. Я вдало вийшла заміж і моя свекруха стала для мене справжньою матір’ю, яка ніколи погано слово мені не сказала, саме через це я не вважала потрібним навчати доньку того, що після заміжжя потрібно остерігатися дорослої жінки, яка стане твоєю родичкою. У доньки характер спокійний, тихий, лагідний, все життя ми її оберігали від усього. Вона ніколи не бачила, щоб були якісь в домі скандали, ніхто нікого ніколи не потурав поганим словом. Виросла вона прекрасною дівчиною.
Вийшла заміж наша Лія, зять наче б і непоганий, також тихий, спокійний хлопець. А от сваха моя така, я вам скажу, що нікому не побажаю такої свекрухи, як у моєї доньки. На першій зустрічі вона дуже мазала медком, дуже розповідала, як вона рада, що ми її сватами стали, розповідала, як їй сподобалась невістка, та, що вона буде її любити, як рідну доньку. А ще вона в нас дуже набожна жінка, щонеділі в церкві, що свята в церкві, за кожним словом хреститься. Я спочатку подумала, що доньці пощастить зі свекрухою.
Але ж ні, уже буквально через місяць, після весілля, донька мені пожалілась за те, що коли приходить сваха до них додому, то постійно намагається знайти якісь недоліки у їхній квартирі. То десь бруд, то десь пил, навіть вазони неправильно поливає, і постіль невчасно замінила, і суп не такий зварила, і ще багато чого. І хоча я вам скажу, що донька в мене працьовита, їсти вона готовить справно і дуже смачно, тому я не розуміла, чому такі свашині придирки. А так, як ми живемо в одному невеличкому місті, то маємо спільних знайомих і коли розговорили спільною знайомою про мою сваху, то вона посміхнулася та сказала, що не заздрить моїй доньці. Адже моя сваха людина лукава та лише в очі світить, а поза очі то такі нісенітниці розказує, що й у вуха не влазять. Я ж втручатися в життя доньки не хотіла, та й вона говорила сама, що самі розберуться. Промайнуло два роки від її заміжжя. Звичайно діти жили добре, але до тієї пори до поки сваха їх не навідувала, лиш навідає, обов’язково в хаті сварка. Хоча при зустрічі зі мною сваха весь час нахвалює нашу Лію, та розповідає, як пощастило її сину.
А ось минулого тижня в зятя або тридцятиріччя. Діти святкувати вирішили вдома, вони живуть на околиці міста, мають свій будинок, прекрасна територія, прекрасний сад. Тому й вирішили, що святкуватимуть вдома. Донька заздалегідь планувала меню, заздалегідь обдумала все як має бути. Знаючи точно, що донька уже почала підготовку до свята, з вечора я приїхала до них, щоб допомогти Лії, та впевнилася, що моєї допомоги там і не потрібно, моя Лія прекрасно з усім справляється, а зять їй допомагав.
На наступний день ми з чоловіком приїхали, привітали зятя з днем народження. Все було приготовлено, я допомагала донці накривати на стіл, зять з моїм чоловіком готували шашлик. Підходили один за одним в гості, не було лише свахи. Але ось під’їхало таксі, приїхала сваха. Вона почала заносити на подвір’я сумки та різні ящички. З них почала діставати різні лотки, каструльки, таці, тарілки. Почала виставляти все це їство на стіл, мій чоловік ще й пожартував, сказав: “Свахо, а, що ж ви думали, що ви приїдете сюди, а тут нема що їсти” Сваха так щиро посміхнулася та почала пояснювати, що їй дуже важливо репутація сина, тому вона приготувала найкращі й найулюбленіші його страви, адже знає, що тут будуть його колеги та друзі і вона не хоче, щоб він осоромився. І ось тут уже я не витримала та запитала, що чим же він може осоромитися, хіба наша донька погано готує? Сваха почала до мене так лагідно посміхалася та лагідно почала пояснювати, що все гаразд, що вона коли була молода то також не надто добре готувала, але нічого з часом і Лія навчиться. У мені все всередині кипіло та бушувало, але мій чоловік смикнув мене за руку і сказав “Потерпи, ще не час”
Ми сіли до столу і почали їсти, сваха почала всім нахвалювати свої страви та всім рекомендувати, і навіть декому у тарілки розсипала. Аж тут, мій чоловік зойкнув, аж підстрибнув, всі до нього кинулися, запитують, що таке. А він говорить, що шматок солі потрапило на зуба, “Ви, що, свахо, туди викинули цілий пуд?” Сваха зблідла, чоловік пішов промити рота. Хоча я розуміла, що страва зовсім не солона, але скажу вам, що тієї риби після того ніхто так і не взяв. Через пару хвилин мій чоловік знову звернувся до свахи “Свахо, а цей салат ви приготували? Яйця якось так тхнуть, як стухли, ви що десь на розпродажі це все брали, не боїтесь, що гості отруяться?”
Настрій свахи зовсім зник та й зять помітно почав нервувати. Я ж зрозуміла гру свого чоловіка та також взялася дегустувати свашині страви та говорити, що не так в неї приготовлено, десь перцю занадто, а десь потрібно було поставити лаврового листа, а де що недоварене взагалі. Що сказати, день народження ми зіпсували, але найбільше ми зіпсували настрій свахи. Вона перша втекла із-за столу.
Коли розійшлися гості, то до нас підійшла донька та подякувала, сказала, що сподівається, що її свекруха зрозуміла, що не варто пхати носа у їхню сім’ю. Але скажу, що це ще не все, бо тоді була у мого чоловіка серйозна розмова із зятем, він йому пояснив, що сім’я – це в першу чергу чоловік та дружина, а батьки після весілля стають просто родичами. Пояснив, що ми йому довірили свою доньку і сподівались, що він для неї стане міцною порою, а він же за ці два роки жодного разу за неї не захистився і дозволяв своїй матері принижувати нашу доньку. Тому в зятя останнє попередження. Ми сподіваємося, що сваха більше не буде лізти в життя дітей.