Хочу підняти таку тему, яка, мабуть, стосується чи не кожної родини, а саме тема – похресників. Так склалося в житті, що у свої тридцять п’ять, я досі не стала мамою. Хоча лікарі говорять, що в мене і в чоловіка все гаразд зі здоров’ям. Але, на жаль, дітей ми поки, що народити не змогли. Проте, моя молодша сестра, у свої двадцять вісім уже багатодітна мама, у неї троє прекрасних діток. Я дуже люблю своїх племінників, я завжди і для них роблю подарунки, чи можу тим допомагаю, часто бувало так, що давала сестрі гроші, щоб у дітей було нормальне харчування. За двох старших діток мене брали до хреста, а для молодшого взяли мого чоловіка, тобто всі троє діток моєї сестри нам похресники. Але річ в тому, що коли нас кликали за кумів, то навіть не ставилося такого питання, хочемо чи ні, нас просто покликали і ми погодились. Не дивлячись на те, чи хрестила я цих дітей, чи ні я все одно їх люблю, адже вони мені рідні.
Але місяць тому вийшло деяке непорозуміння. Старший племінник Мирослав йде цього року в перший клас і от зателефонувала моя мама, і сказала мені, що я маю поїхати з нею, із молодшою сестрою скуплювати Мирослава до школи. Почуте мене здивувало і я сказала, що я не маю вихідного в той день, і взагалі-то подарунок похреснику звичайно зроблю, але до школи скуповувати вони можуть його самі. Мамі не сподобалась моя відповідь, вона сказала, що я як хрещена мама маю відшкодувати п’ятдесят процентів витрат на збір дитини до школи. Що коли я йшла до хреста з дитиною, то мала розуміти, що я беру половину зобов’язань батьків на себе. І що питання про подарунок не стоїть, що дитину зібрати в школу – це досить дорого і взагалі, так, як я не маю своїх дітей, то маю радіти, що мені дають можливість піклуватися про похресників. Якщо чесно мене це дуже знервувало і я сказала мамі, що я ні до кого не просилася в хрещенні. Відповідно, що мама також образилась і кинула слухавку. Знайомі нашої сім’ї переказали мені, що сестра дуже образилася, що вони витратили всі кошти на те, щоб зібрати Мирослава до школи. А ще сестра з мамою по селу розпускають чутки про те, що я бездітна і складаю кошти собі на купку, а бідна молодша сестра, ледве кінці з кінцями зводить.
І я тепер на роздоріжжі. З одної сторони я розумію, що це мої похресники і племінники, яких я дуже люблю і до яких я збиралася йти на перше вересня, і вже купила непогані подарунки. А з іншої сторони я образилася, на маму і сестру, що вирішили на мене навісити такі обов’язки, та ще й б’ють по найболючішому, по відсутності дітей. До того ж я в хрещені мами не напрошувалася і те, що вони поставили мене перед фактом, при цьому наголосивши, що від хреста відмовлятись не можна, не значить, що я тепер маю виконувати всі їхні забаганки. А якщо в мене буде похресників не троє, а десять, то виходить, що я кожного з цих дітей маю на п’ятдесят процентів утримувати? Мене цікавить, чи є ще в когось такі традиції в сім’ях? Чи це лише моя мама з сестрою таке придумала?