Мої батьки дійшли до висновку, щораз у мене є квартира, то свою квартиру вони можуть сміло переписувати на молодшу сестру. У нас із сестрою різниця у віці не маленька, сім років, тобто коли я закінчила школу і поїхала навчатися вона ще була зовсім малою.
Я навчалася і паралельно шукала підробітки. Я уже з п’ятнадцяти років мала чітку ціль і план по якому я йшла і впевнено рухалась до мети. Я точно знала чого я хочу і як це має бути. У двадцять два зустріла Олексія, у нього такі ж були плани як і в мене, ми почали зустрічатися, ми уже обговорювали те, якою буде наша сім’я, якою буде наша квартира. І ви знаєте, праця дала свої плоди. Ми заплатили перший внесок за квартиру і попрацювавши ще два роки, ми змогли її повністю виплатити. Ставши господарями трикімнатної квартири, ми узаконили наші стосунки.
Вся сім’я раділа за нас, моя сестра за цей час встигла вже вирости, навчалася в училищі. А минулого місяця зателефонувала мама та сказала, що Катя збирається заміж, оскільки вона вагітна. А ще повідомила мені, що оскільки ми уже маємо квартиру і поки, що не маємо дітей, а Катя вже буде мамою, то вони з батьком вирішили, що свою квартиру вони подарують Каті, як подарунок на весілля. Я коли почула була здивована та запитала маму, чи не забули вони, що в них є ще одна донька, тобто я.
Мама на мене дуже образилась, почала говорити, що я дуже меркантильна, що я з дитинства думаю лише про матеріальне, що я маючи свою квартиру, хочу ще у них вхопити шматок. Що сестра немає свого кутка, що вона скоро стане мамою то, що їй робити йти працювати в такому положенні? А зять ще зовсім молодий, він ще студент, він також не має квартири, сам родом з села. А в село мама дочку свою не віддасть.
Взагалі розмови з моєю мамою не вийшло. Так, я маю свою квартиру і не маю ще поки, що дітей. Але ж це не значить, що ця квартира мені дісталась просто так, тобто я також мала у вісімнадцять років завагітніти, щоб отримати квартиру від батьків? Маму мої аргументи абсолютно ніяк не хвилюють, вона на мене ображається. Але мене хвилює те, що знаючи характер моєї сестри, а він дуже несолодкий, я розумію, що як тільки вона стане господинею у квартирі батьків, то мине зовсім небагато часу і батьки будуть стояти за дверима. І тоді вони прийдуть проситись до мене, у мою квартиру, але я не впевнена, що зможу їх прийняти після такого їхнього рішення.