От скажіть, чому жінки, які не могли прожити своє життя так, як хотілося їм, зараз намагаються зіпсувати життя молодшому поколінню. І це стосується не лише моєї свекрухи, а відноситься також до моєї мами, та до моєї бабусі. Чомусь ці три жінки, твердо впевнені в тому, що я вийшовши заміж зобов’язана повністю піклуватись про свого чоловіка. Повинна йому прати, готувати, прибирати, мити посуд, все подавати, все виконувати, що він хоче, завжди бути задоволеною, нічого йому не висловлювати, щоб не псувати настрій. Адже така моя жіноча доля.
Ще з дитинства, бабуся мені говорила, що вчись готувати їсти, аби чоловік каструлю не надів на голову. Також з дитинства мама вчила мене правильно прати і прасувати, і говорила, що як неправильно вивішаю одяг, то їй буде соромно перед моєю свекрухою. Тепер же, вийшовши заміж, я слухаю від свекрухи про те, що я погано дбаю про її сина, що він сильно схуд, що я заставляю його мити посуд і так далі, і все те подібне, що я чую, ще з дитинства.
При тому, що з чоловіком ми обговорили цю ситуацію. ще з самого початку. Я одразу йому заявила, що я не всиновлюю його, а виходжу за нього заміж, ми партнери. Ми однаково їмо, п’ємо, забруднюємо одяг, забруднюємо квартиру, то значить ми однаково і піклуємося один про одного. Якщо в мене більше часу, то я зготую їсти і приберу у квартирі, але якщо я зайнята до вечора на роботі, а він в той день має вихідний, то він без проблем приготує їсти, помиє посуд, пропилососить у квартирі. Але ж ні! Цим трьом жінкам обов’язково потрібно пхати носа в наше сімейне життя і намагатися все прокритикувати.
Проаналізувавши все, я розумію, що мій дідусь був з непростим характером, бабуся частенько була битою. Але терпіла, як вона наголошує, заради сім’ї. Вже о четвертій тридцять ранку, вона була на ногах, щоб дідусь прокидався і вже було наготовлено їсти, сорочка випрасувана, сніданок на столі і все, щоб лише йому догодити. У моєї мами життя склалось також не дуже солодко, вона працювала на двох роботах, при тому встигала обслужити нас, трьох дітей та ще й чоловіка, який частенько любив заглянути в чарку. Батько частенько любив полаятись і мама завжди закривала на все очі і говорила, знову ж таки, що вона терпить все заради нас, дітей, хоча про це ж її ніхто не просив. У свекрухи моєї така ж ситуація, як і в моєї мами та в моєї бабусі. Батьки, що знецінювали та чоловік, який їй не цінував, ображав, а вона все терпіла заради сина.
І от тепер, ці три жінки, залишившись самотніми, без чоловіків, постійно влазять в наші стосунки. Постійно вказують на те, як нам жити. І я розумію, що іноді вони це роблять не з добра і з доброї подачі, що наші стосунки для них неначе більмо на оці. Як вийти з цієї позиції, бо вплив родичів часто псує атмосферу в нашому домі.