Мені двадцять вісім років і після невдалої спроби вийти заміж, я не зав’язую нових стосунків. Коли зустріла Данила нам обом було по двадцять, все здавалося прекрасним, охопленим романтикою. Ми зустрічалися два роки, стосунки були дуже серйозними. Коли Данило запропонував вийти заміж, звичайно я погодилася.
Після того він одразу повів мене знайомитися зі своїми батьками, мене прийняли добре, ми з ними знайшли швидко спільну мову. Але після цієї зустрічі я одразу почала хвилюватися щодо своєї мами, адже вона людина з дуже важким характером. І хвилювалась я не дарма. Адже саме моя мама зруйнувала мій майбутній шлюб.
Як тільки Данило переступив поріг нашої квартири, у мами одразу було першим питанням “Ірино, а де ти найшла цю соломинку”. Звичайно Данило хоч і вищий мене, але значно худіший, але не настільки, щоб назвати його соломинкою. Він був здивованим такій зустрічі. Далі почалося ще краще, мама почала розпитуватися Данила скільки він заробляє та як планує в майбутньому забезпечувати свою сім’ю. Почала питатися де ми плануємо жити, почала розказувати про те, що вона не дозволить своїй доньці проживати разом зі свекрухою, бо свекрухи то є зло всесвітнє. Я намагалася перервати мамин монолог, але мені це погано вдавалося. Я бачила наскільки некомфортно моєму нареченому. Тоді мама ще попередила, що на весілля вона грошей не дає, хочемо одружуватися, то він як чоловік має за все заплатити. А в кінці вже мама почала запрошувати нас до столу та говорити моєму нареченому, що давай їж трохи більше м’яса, а то поглянь на мою Ірину і поглянь на себе, та вона ж тебе зачавить в першу шлюбну ніч. Так соромно мені перед ним не було жодного разу. Данило навіть не досидів до кінця вечора, сказав, що має плани і пішов додому. А на наступний день він покликав мене на розмову та намагався делікатно пояснити мені про те, що, мабуть, нам потрібно ще зачекати. Він має зробити більше коштів, щоб придбати квартиру, адже якщо до весілля моя мама ставить такі вимоги, то, що ж буде після весілля. Після того ми розійшлися і більше не зустрічалися.
Я розумію, що саме через мою маму розпалась наша пара. І коли я про це сказала матері, вона сказала, що нічого страшного. Що взагалі не варто виходити заміж і якщо тобі потрібна дитина просто народжуєш її для себе і все, а чоловіки то лишній баласт для жінки. До речі я також ніколи не бачила свого батька, адже моя мама ніколи не була заміжньою і тепер свої погляди на життя вона навішує мені. У свої роки я боюсь знову закохуватись, адже боюсь знайомити свою маму зі своїми обранцями.